Ви можете скористатися як першим, так і другим способом, але найкраще використати для цього поточну ПДВ-декларацію. Зараз пояснимо чому.
У випадку, якщо ви не включили у відповідному звітному періоді до податкового кредиту (ПК) суму ПДВ за отриманими податковими накладними (ПН), зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за вами протягом 365 календарних днів з дати складання ПН ( п. 198.6 ПКУ).
А ось яким способом необхідно це зробити, ПКУ не уточнює. Будете ви для цього використовувати уточнюючий розрахунок (УР) чи поточну ПДВ-декларацію — не має значення.
Але хочемо попередити: подання УР має свої особливості. Так, якщо виправлення значення ряд. 21 ПДВ-декларації вплине на значення ряд. 18 або ряд. 20.2, УР доведеться подати за кожний період, у якому це відбулося (п. 6 розд. VI Порядку № 21*).
А враховуючи те, що недавно змінилася форма УР, це тільки додасть зайвої роботи. На додачу до цього ви все одно повинні будете внести дані УР до поточної ПДВ-декларації (ряд. 16.2 декларації). То навіщо ж робити подвійну роботу?
Достатньо буде зазначити суму «вхідного» ПДВ в ряд. 10 або ряд. 11 поточної ПДВ-декларації (категорія 101.14 ЗІР ДФСУ).
Головне, щоб ПН було зареєстровано в ЄРПН. Причому строк такої реєстрації (на думку податківців) обмежений 180, а не 365 днями. Тож будьте уважні. Інакше зовсім втратите право сформувати ПК за такою ПН.