Наказом, що коментується, Мінфін оновив порядки реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Документи-попередники, затверджені наказом Міндоходів від 28.08.13 р. № 417, втратили чинність.
Змін доволі багато, але кардинальними їх назвати не можна. Здебільшого ці зміни просто приводять порядки реєстрації РРО та ведення КОРО у відповідність до вимог діючого законодавства. Сьогодні акцентуємо увагу лише на основних змінах, а детально про всі нововведення ви зможете прочитати в одному з наступних номерів.
Реєстрація основного РРО. Відтепер усім платникам податку на прибуток дозволено реєструвати РРО на кожен відокремлений підрозділ чи господарську одиницю. Така реєстрація буде здійснюватися за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.
Нагадаємо, що раніше у Порядку реєстрації РРО містилася заборона на реєстрацію РРО на відокремлені підрозділи для тих, хто сплачує податок на прибуток консолідовано.
Щоб зареєструвати РРО, суб’єкт господарювання буде також подавати до контролюючого органу: копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема) (п. 4 розд. 2 підрозд. ІІ Порядку реєстрації РРО).
Крім того, до того часу, доки не буде створено реєстру центрів сервісного обслуговування (ЦСО), суб’єкту господарювання слід також подавати до контролюючого органу копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО ЦСО на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.
Реєстрація резервного РРО. При реєстрації резервного РРО, який буде використовуватися в деяких господарських одиницях (їх перелік буде вказано у реєстраційному посвідченні на РРО), обов’язково доведеться подавати щодо кожної господарської одиниці копії документа на право власності або інший документ, що дає право на її розміщення (п. 20 розд. 2 підрозд. ІІ Порядку реєстрації РРО).
Персоналізація РРО. Суб’єкту господарювання доведеться проводити персоналізацію РРО в ЦСО (тобто змінювати дані про ідентифікацію РРО в системі обліку даних ДФС) у разі зміни ПДВ-статусу (реєстрація платником ПДВ чи анулювання такої реєстрації).
Перереєстрація РРО. Для перереєстрації РРО суб’єкт господарювання, крім інших документів, має також подавати (п. 1 підрозд. 3 розд. ІІ Порядку реєстрації РРО):
1) копію документа на право власності або документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО. Раніше подавалися оригінали цих документів;
2) копію договору з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО. Раніше такий документ не подавали.
Ще одним нововведенням можна вважати той факт, що контролери після перереєстрації будуть видавати суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. До цього часу просто вносилася відмітка про перереєстрацію РРО до старого реєстраційного посвідчення.
Увага! Проходити перереєстрацію РРО суб’єкт господарювання має також у випадку, коли змінюється податковий орган, в якому він перебував на обліку (наприклад, через зміну місцезнаходження або місця проживання, включення/виключення з Реєстру великих платників податків, реорганізацію контролюючих органів тощо).
Скасування реєстрації РРО. Відтепер скасовувати реєстрацію РРО будуть і у випадку наявності судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці (п. 1 розд. 4 підрозд. 1 Порядку реєстрації РРО). До цього з таких причин реєстрацію не скасовували.
При цьому таке скасування відбуватиметься як за добровільним рішенням суб’єкта господарювання, так і примусово за рішенням контролюючого органу.
Використання РРО. Чимало коректив внесено і в правила використання РРО. Основні з них:
1) суб’єкт господарювання матиме право проводити операції без РРО з оформленням розрахункових квитанцій у разі ремонту РРО або тимчасового відключення електроенергії протягом не більше 7 робочих днів (п. 4 підрозд. ІІІ Порядку реєстрації РРО). Раніше для ремонту РРО строк використання розрахункових квитанцій не був установлений, а при відключенні електроенергії він складав 72 год (3 дні).
Враховуючи це нововведення, констатуємо: якщо світло протягом 7 днів не з’явилося, підприємству доведеться припинити розрахунки до того часу, доки його не увімкнуть.
А от що стосується ремонту, то тут ситуація інша. Якщо ЦСО не проведе гарантійний ремонт протягом встановленого строку, то не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний увести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО;
2) якщо суб’єкт виявив несправність у роботі РРО, а також пошкодження засобів контролю, він зобов’язаний:
• протягом робочого дня, коли було встановлено такий факт, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це ЦСО;
• протягом двох робочих днів — контролюючий орган.
Ведення КОРО. Також підкориговано форму КОРО на РРО і на господарську одиницю. До форм цих документів введено окремі графи для відображення розміру нарахованого акцизного податку, а також виключено колонки, в яких наводилися дані про реквізити розрахункових квитанцій, які використовували протягом дня при здійсненні розрахункових операцій.
Про те, чи слід заводити нові форми КОРО замість старих, у наказі, що коментується, нічого не сказано. Тому доведеться чекати на роз’яснення з цього приводу від контролерів. Орієнтуючись на практику подібних змін, можемо спрогнозувати, що старі КОРО податківці дозволять використовувати до їх закінчення, «домальовуючи» нові графи.
Наказ, що коментується діє з 26.07.16 р.