Нацбанк вніс зміни в порядок валютного регулювання, установлений його постановами від 23.02.15 р. № 124 та від 07.06.16 р. № 342.
У постанові № 124 цифри «500000» замінено на цифри «1000000». Тепер за оновленою редакцією п.п. 3 п. 1 цієї постанови банки зобов’язані здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 1 млн дол. США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на день укладення договору), виключно з використанням акредитивної форми розрахунків.
Удвічі підвищений вартісний критерій фігурує і в п. 3, яким регламентовано різні ситуації:
• у разі невизначення договором (контрактом) загальної вартості договору;
• якщо договір (контракт) було укладено до набрання чинності цією постановою;
• у випадку здійснення резидентом авансових платежів (попередньої оплати) за договорами (контрактами), укладеними з одним і тим самим нерезидентом.
Пам’ятаємо: вимоги пп. 2 та 3 п. 1 постанови № 124 поширюються на купівлю, перерахування інвалюти за власними операціями банків та операціями, що здійснюються за дорученням клієнтів.
Зміни, що внесені до постанови № 342, не менш актуальні.
1. Оновленим п. 1 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів (раніше було 90).
2. Підпункт 2 п. 6 доповнено новим абзацом дев’ятим.
Уповноваженим банкам дозволяється здійснювати купівлю іноземної валюти з перевищенням зазначеного в цьому підпункті сальдо за умови, що така купівля здійснюється за рахунок коштів, отриманих від погашення облігацій внутрішньої державної позики з індексованою вартістю, які обліковувалися в балансі банку станом на 2 вересня 2014 року, а також за умови, що банком для приведення у відповідність до установленого значення ліміту загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції було здійснено продаж іноземної валюти у відповідному обсязі протягом двох робочих днів із дня набрання чинності нормою щодо зобов’язання банків включати суму балансової вартості цих облігацій до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції. Купівля іноземної валюти може бути здійснена банком протягом п’яти робочих днів, уключаючи день погашення зазначених облігацій, у сумі, що не перевищує обсягу проданої іноземної валюти, але не більше ніж сума балансової вартості облігацій, включена до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції.
3. Зміни торкнулись також п.п. 14 п. 6, а саме перелік умов для цілей застосування вимог цього підпункту поповнився новою. Кошти в інвалютах на рахунках клієнта — державного підприємства як грошове забезпечення конкурсних торгів/тендерів не враховуються у залишку коштів на балансових рахунках 2602.
Отже, підсумуємо:
• граничний строк для розрахунків подовжено з 90 до 120 днів;
• пом’якшено умови для здійснення платежів, у тому числі авансових. Раніше банки мали використовувати виключно акредитивну форму розрахунків при перевищенні платежів 500 тис. дол. США, тепер — 1 млн дол. США. Надано банкам за певних умов можливість купувати інвалюту при погашенні ОВДП з індексованою вартістю.
Постанова № 361 набрала чинності з 29.07.16 р. Майте на увазі: п. 2 цієї постанови (щодо змін до постанови № 342) діє до 14.09.16 р. включно.