08.08.2016

Продукція з імпортної сировини: чи зазначати код УКТ ЗЕД у податковій накладній?

Продукція підприємства складається на 100 % з імпортної сировини. Чи потрібно зазначати код УКТ ЗЕД у податковій накладній при продажу такої продукції? І якщо так, то чи повинен такий код відповідати коду основної сировини?

Дійсно, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, та п.п. «і» п. 201.1 ПКУ вимагають, щоб при постачанні підакцизних та імпортних товарів продавець у податковій накладній (ПН) зазначав код УКТ ЗЕД таких товарів.

Джерелом для заповнення ПН є митна декларація (лист ДФСУ від 15.02.12 р. № 4621/7/15-3417-20).

Але зверніть увагу! Код товару згідно з УКТ ЗЕД має зазначатися по всьому ланцюгу постачання таких товарів (лист ДФСУ від 08.04.16 р. № 7889/6/99-99-21-05-15):

• до моменту їх продажу кінцевому споживачу;

• до моменту, коли такі товари перетворюються на інший товар або стають частиною нового у результаті виробництва, обробки, переробки тощо.

У другому випадку критерієм такого «перетворення» є достатність переробки товару. За умови, що останні операції з такої переробки здійснювалися на території України, саме Україна стає країною походження отриманого товару (ч. 1 ст. 40 МКУ*).

* Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.

А значить, продукція, отримана у результаті таких дій, переходить до розряду вітчизняної, і у разі її подальшого продажу код УКТ ЗЕД у ПН зазначати не потрібно (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ).

Але як дізнатися, чи достатньо товар було перероблено? Для цього скористаємося критеріями, наведеними у ч. 2 ст. 40 МКУ. Згідно з цією нормою товар вважається достатньо переробленим, якщо:

• виконано виробничі або технологічні операції, за результатами яких змінився класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

• змінилася вартість товару у результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягла фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

• виконано виробничі та/або технологічні операції, які в результаті переробки товару не приводять до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

При цьому визначальним буде перший із зазначених критеріїв (ч. 4 ст. 40 МКУ). Тобто, якщо перші чотири символи коду УКТ ЗЕД готової продукції (нового товару) не змінилися порівняно з кодом матеріалів, що використовуються, він залишатиметься імпортним. Відповідно у разі постачання такого товару потрібно зазначити його код УКТ ЗЕД, як того вимагає п.п. «і» п. 201.1 ПКУ, а не код сировини.

Якщо такі зміни в коді УКТ ЗЕД відбулися — з постачальника знімається обов’язок зазначати код УКТ ЗЕД у ПН.

Крім того, звертаємо увагу на те, що ч. 6 ст. 40 МКУ містить ще й чіткий перелік операцій, які не відповідають критерію достатньої переробки. Це:

• операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

• операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

• прості складальні операції;

• змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції істотно не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються (монтаж, складання);

• забій тварин;

• комбінація двох або більше вищезазначених операцій.

Тобто просте складання товару з імпортних комплектуючих не переводить створений товар у розряд вітчизняних. Тому зазначення кодів УКТ ЗЕД у цьому випадку не уникнути.