Лист, що коментується, є відповіддю на запит певного суб’єкта господарювання. Утім, порушене в ньому питання, гадаємо, є цікавим і для широкого загалу.
Відзначається, що підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети та мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.
Кошти (розмінна монета) не залишаються в касі, а передаються з каси підприємства до операційної каси (скриньки РРО). Видана їх сума не вважається підзвітними коштами касира-операціоніста, а тому він не складає авансового звіту.
Видача розмінної монети підприємством-юрособою своєму магазину оформляється видатковим касовим ордером (за підписом та ідентифікацією особи, що отримала готівку).
Приймання магазином розмінної монети та інкасація виручки при використанні РРО здійснюються операціями «службове внесення» та «службова видача». Щоправда, при цьому контролери посилались на старий Порядок реєстрації та застосування РРО (затверджений наказом Міндоходів від 28.08.13 р. № 417). По суті, це нічого не змінює, адже новим Порядком (затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547), що набрав чинності з 26.07.16 р., встановлено аналогічне.
Будь-яких обмежень щодо терміну зберігання на місці проведення розрахунків розмінної монети чинним законодавством не встановлено, тому підприємство самостійно визначає періодичність здавання розмінної монети до каси підприємства. Головне, щоб залишок готівки у скриньці РРО на кінець робочого дня не перевищував загальновстановленого ліміту каси.