У листі, що коментується, ДФСУ виклала свою точку зору щодо необхідності обкладення єдиним податком (ЄП) суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Особливість ситуації полягає в тому, що така заборгованість у платника ЄП групи 3 (ставка ЄП 5 %) виникла за дивідендами, нарахованими в період, коли юрособа перебувала на загальній системі оподаткування (у далекому 2013 році).
Висновки контролерів виявилися досить цікавими. Процитувавши пп. 292.1 і 292.3 ПКУ, вони дійшли висновку:
• сума «простроченої» кредиторської заборгованості включається до доходу платника ЄП —безПДВшника та обкладається ЄП за ставкою, що діє на дату її списання (у 2016 році — 5 %);
• до ЄП-доходу така сума повинна потрапити у звітному періоді (кварталі), в якому така заборгованість була списана.
Але почекайте! Ми з таким висновком не можемо погодитися. Тут контролери явно з ним поспішили.
В абзаці другому п. 292.3 ПКУ, про який згадували контролери, ідеться виключно про платників ПДВ. До доходу тільки таких платників ЄП групи 3 (ставка ЄП 3 %) уключаються суми кредиторської заборгованості зі строком давності, що минув. Про інших єдиноподатників (неплатників ПДВ) там не згадується.
До речі, і у Книгах обліку доходів і витрат (затверджені наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 579) таку інформацію можуть внести тільки підприємці — платники ЄП групи 3, які працюють зі сплатою ПДВ (гр. 6). У Книзі обліку доходів фізосіб-єдиноподатників груп 1, 2 і 3, які працюють без ПДВ, навіть немає відповідної графи. А в цьому випадку говориться про платника ЄП групи 3, який застосовує ставку ЄП 5 %.
Очевидно, контролери намагаються розширити сферу застосування норм абзацу другого п. 292.3 ПКУ, а це явно виходить за рамки їх компетенції.