Ні, не підлягають. Порядок нарахування амортизації визначений у ст. 138 ПКУ. Згідно з п.п. 138.3.1 ПКУ високодохідники зобов’язані розраховувати амортизацію виключно для основних засобів (ОЗ) або нематеріальних активів. При цьому вони повинні враховувати вимоги НП(С)БО і М(С)БО, а також обмеження, прописані у пп. 14.1.138 і 138.3.2 — 138.3.4 ПКУ.
А оскільки земля, бібліотечні фонди та МНМА просто «випадають» з «податкового» визначення ОЗ ( п.п. 14.1.138 ПКУ), то за зазначеними активами не слід визначати різниці, встановлені п. 138.3 ПКУ.
Підтверджує це й той факт, що:
• для груп 1 (земділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (МНМА), 13 (природні ресурси) ПКУ не встановлює мінімально допустимі строки корисного використання;
• а за бухправилами вартість земельних ділянок і природних ресурсів зовсім не є об’єктом амортизації ( п. 22 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
Збиває з пантелику лише те, що в додатку АМ передбачено відображення інформації про нараховану амортизацію як відносно землі, так і бібліотечних фондів та МНМА.
На щастя, податківці твердо заявили: перелічені активи не підлягають амортизації (листи ДФСУ від 05.02.16 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15, від 06.05.16 р. № 10168/6/99-99-15-02-02-15; категорія 102.05 ЗІР ДФСУ). А отже, і різниці за такими активами також не визначаються.
Однак попереджаємо! Якщо ви дотримуватиметеся порад ДФСУ, у вас порушиться рівність між значеннями ряд. 1.1.1 РІ і ряд. 2515 «Амортизація» ф. № 2. Саме за цією рівністю податківці визначають ризики заниження об’єкта оподаткування (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.01.16 р. № 321/7/04-36-15-03-22). Тож приготуйтеся до захисту.