Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є, зокрема, землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування ( п.п. 252.1.4 ПКУ).
При цьому до об’єкта оподаткування рентною платою не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів ( п.п. 252.4.1 ПКУ).
Водночас ст. 23 Кодексу України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (незалежно від продуктивності водозаборів підземних вод) для отримання економічної вигоди від їх використання, є платниками рентної плати (хоч і не повинні отримувати спецдозвіл).