У п. 44.3 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. Деталі ви знайдете на с. 21 цього номера.
Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.03 р. № 851-IV суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Враховуючи зазначене, ПН та РК, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.
Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати перевіряючим доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати їх паперові копії, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.