«Ягода-малина нас к себе манила…»
Ні для кого не секрет, що відносини в межах трудового договору передбачають дотримання роботодавцем маси законів і підзаконних актів. На варті інтересів працівника стоять не тільки контролери, а й суди. Тому бажання роботодавця вирватися з кола «зобов’язаний — повинен — слід» цілком зрозуміле.
І тут рятівною соломинкою виглядає варіант «звільнення найманих працівників — оформлення їх підприємцями на єдиному податку (ППЄП) — укладення з ними як з ППЄПами договорів на виконання робіт / надання послуг». Тим паче що цей варіант дозволяє мінімізувати відрахування до бюджету, про що ми з вами поговоримо нижче.
Чому необхідна реєстрація підприємцем? Усе просто. Систематичне виконання робіт або надання послуг без такої реєстрації загрожує серйозними штрафами.
Зауважимо, що ППЄПи можуть укладати договори підряду або послуг з підприємствами, на яких вони працюють за трудовим договором. Але тут слід бути особливо обережними. В ідеалі бажано, щоб у таких випадках ці особи в межах своїх трудових обов’язків не виконували роботу, аналогічну виду їх підприємницької діяльності. Інакше в контролерів може виникнути бажання перекласифікувати цивільно-правові відносини у трудові.
Причина такого завзяття — у невдалому формулюванні п.п. 14.1.226 ПКУ. У ньому зазначено, що самозайнята особа — це платник податків, який є фізичною особою — підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької або незалежної професійної діяльності.
Але не кваптеся опускати руки. ПКУ не може встановлювати заборон на укладення самозайнятими особами трудових договорів. Це не сфера його регулювання. А отже, п.п. 14.1.226 ПКУ слід «читати вкупі» з вимогами інших актів законодавства. Саме з цього й слід виходити.
До того ж характер діяльності працівника може не збігатися з видами діяльності підприємства, але це не заважає перевести його на ППЄПа.
Шукаємо вигоду
Ми вже зазначали, що робота з ППЄПами за ЦПД, а не з найманими працівниками за трудовим договором, приваблива з точки зору мінімізації відрахувань до бюджету. Час підтвердити свої слова цифрами.
Оподаткування виплат за трудовим договором і підприємницьких доходів
| Найманий працівник звичайного підприємства | ППЄП | ||||
| звичайний | інвалід | група 2 | група 3 | ||
| ЄСВ | 22 % бази нарахування | 8,41 %(1) бази нарахування | 22 % бази нарахування, розмір якої ППЄП визначає самостійно для себе, але не вище за максимальну величину бази нарахування ЄСВ (сьогодні це — 36250,00 грн.). При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску (сьогодні це — 319,00 грн.). Звільнені від сплати ЄСВ за себе: пенсіонери за віком та інваліди, які отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу(2) | ||
| ВЗ | 1,5 % бази оподаткування | Х | |||
| ПДФО | 18 % бази оподаткування | Х | |||
| ЄП | Х | До 20 % від мінзарплати(3) | 3 % доходу (для платників ПДВ) | 5 % доходу (для неплатників ПДВ) | |
| Хто платить | Страхувальник / податковий агент, який нараховує (виплачує) дохід найманому працівнику | ППЄП самостійно | |||
| (1) На базу нарахування ЄСВ, визначену за працівником-інвалідом, роботодавці-підприємці нараховують ЄСВ за ставкою 22 %. (2) Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно на умовах їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. (3) При цьому платники єдиного податку групи 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця в році на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією лікарняного листка (листків), якщо вона триває 30 і більше календарних днів ( п. 295.5 ПКУ). | |||||
Оподаткування найманої праці ми порівняємо з оподаткуванням ППЄПів груп 2 (можуть виконувати роботи / надавати послуги єдиноподатникам) і 3 (ці можуть працювати з усіма). Усі інші — не з нашої пісочниці.
Тут же порівняємо дані таблиці. Ніде правди діти — для роботодавця вигідніший варіант з ППЄПом. Він перераховує підприємцю дохід за виконані роботи / надані послуги, а сплата податків і внесків — не його біда. Головне — правильно оформити ЦПД і мати на руках документи, що підтверджують підприємницький статус виконавця/підрядника.
Та й сам ППЄП не у програші. Базу для справляння ЄСВ він може «тримати» на рівні мінімальної зарплати. Якщо ж єдиноподатник — пенсіонер за віком або інвалід, то має право взагалі не сплачувати ЄСВ (див. ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ). Ставка єдиного податку в нього нижча, ніж сума ПДФО і ВЗ. Плюс із цього року він може розраховувати на допомогу по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах, що виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Але повернемося до документів, що підтверджують підприємницький статус виконавця/підрядника.
Документик до документика
Суб’єкт господарювання має право не справляти ЄСВ з виплачуваної підприємцю винагороди за ЦПД, якщо виконані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань (далі — ЄДР). Це витікає з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, п.п. 1 п. 1 розд. II Інструкції № 449*. Тобто, щоб уникнути непорозумінь з податківцями, потрібно мати копію витягу з ЄДР із зазначенням видів діяльності підприємця-контрагента. Це може бути і друкована копія паперового витягу, і роздруківка електронного витягу, і електронна копія електронного витягу.
Тепер що стосується ПДФО і ВЗ. Підприємницькі доходи, з яких сплачено єдиний податок, не обкладаються ПДФО і ВЗ. Підстави: п.п. 165.1.36 і п. 297.1, пп. 1.2 і 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Чим підтвердити «єдиноподатний» статус? Як стверджують фіскали в консультації, наведеній у категорії 107.12 ЗІР ДФСУ, для підтвердження «єдиноподатного» статусу підприємця досить наявності відомостей про нього в Реєстрі платників єдиного податку на дату виплати доходу. Цей Реєстр оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФСУ (cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).
Якщо знаходите свого ППЄПа в Реєстрі платників єдиного податку, утримувати ПДФО і ВЗ із суми виплачуваної йому винагороди за виконані роботи / надані послуги не потрібно. Інакше оподатковуєте такий дохід у загальному порядку як дохід звичайної фізособи.