Відповідно до п. 209.2 ПКУ спецрежим обкладення ПДВ поширюється на операції з постачання сільськогосподарських товарів/послуг.
При цьому сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені в товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ПКУ поширюється дія спецрежиму.
Зерновідходи належать до групи 16 УКТ ЗЕД, а саме до товарної позиції 2302 «Висівки, кормове борошно та інші відходи та залишки від просіювання, помелу або інших способів обробки зерна зернових чи бобових культур, гранульовані чи негранульовані».
Отже, зерновідходи відносяться до поняття сільгосппродукції з метою застосування спецрежиму з ПДВ, а тому їх постачання підпадає під дію спецрежиму з ПДВ.
Водночас, оскільки зерновідходи віднесено до товарної позиції 2302 УКТ ЗЕД, то постачання такої продукції слід відображати як постачання інших сільськогосподарських товарів/послуг (таблиця 3 додатка ДС 10) і суму податкових зобов’язань розподіляти в пропорції 50 % на 50 % між спецрахунком і держбюджетом.
Річ у тім, що товарна позиція, до якої віднесено зерновідходи відповідно до п. 209.15 ПКУ, не вказана серед товарних позиції, які вважаються зерновими (1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД) та технічними культурами (1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД), а тому такому постачанню не місце у таблиці 1 додатка ДС10, де відображається постачання зернових та технічних культур і передбачено розподіл між спецрахунком і бюджетом у пропорції 15 % на 85 %.