Ви, напевно, знаєте, що з 01.01.16 р. п. 201.10 ПКУ було доповнено абзацом дев’ятнадцятим, який дозволяє включати до податкового кредиту (ПК) навіть ті податкові накладні (ПН), які містять помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД). Головне, щоб такі помилки не заважали ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань.
У результаті перед платниками ПДВ постало питання — чи може помилка в даті складання ПН перешкодити ідентифікації операції?
У листі, що коментується, податківці дійшли висновку — ПН, складена іншою датою, ніж дата виникнення податкових зобов’язань за такою операцією, є помилково складеною ПН. Відповідно така ПН не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів / послуг, а тому покупець не має права включати до складу ПК суми ПДВ, зазначені в такій ПН.
Такий висновок далеко не завжди є справедливим.
За ситуації, коли «правильна» дата першої події та «помилкова» дата, зазначена в ПН, припадають на різні податкові періоди, то тут дійсно покупець втратить право на ПК.
Адже якщо чітко дотримуватися вимог абзацу дев’ятнадцятого п. 201.10 ПКУ, то при формуванні ПК вирішальну роль відіграє не дата виписки ПН, а період (місяць) її складання.
Якщо ж постачальник помилився в даті «першої події» в межах податкового періоду (правильно зазначив місяць здійснення операції), то, на наш погляд, покупець не втрачає право на ПК. При цьому покупець має всі підстави поскаржитися на постачальника (див. «БТ», 2016, № 6, с. 19).
У листі, що коментується, контролери розглядають помилку в даті складання ПН як таку, що не дозволяє ідентифікувати період (день) здійснення операції.
Тож будьте уважні!