Розпочнемо з того, що в трудовому законодавстві немає визначення терміна «суботник». Зазвичай, роботодавці його проводять неофіційно, у неробочий час.
Працівники приходять на суботник добровільно і працюють на громадських засадах. Зрозуміло, що в цьому випадку жодні табелі обліку робочого часу на них не ведуться, а відпрацьовані години ніяк не оплачуються.
Водночас доволі часто роботодавці намагаються заохотити лояльних працівників-добровольців, наприклад, шляхом виплати їм премії за роботу на суботнику.
І ще один важливий момент. Може це і здасться смішним, але! Видаючи працівникам знаряддя праці, розкажіть, як з ними поводитися, куди можна ходити (лазити, заглядати), а куди не потрібно.
Причому враховуючи, що в ситуації, описаній у запитанні, суботник відбуватиметься на території підприємства, не дотримуючись техніки безпеки, легко можна доприбиратися і до «нещасного випадку на виробництві». Адже працівник, з яким він станеться, може і «забути» про «громадську засаду», стверджуючи, що все відбувалося за розпорядженням роботодавця (див. пп. 4 і 7 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.11 р. № 1232).
А чи є якісь трудові варіанти оформлення роботи на суботнику? Звичайно, є. Але навряд чи вони припадуть вам до душі.
Розпочнемо з того, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не передбаченої трудовим договором. Це прямо передбачено ст. 31 КЗпП. Тому, наприклад, змусити менеджера зі збуту скопувати клумбу біля офісу «від огорожі і до обіду» роботодавець не може.
Працівник зобов’язаний виконувати розпорядження роботодавця у межах переліку обов’язків, передбачених посадовою інструкцією і за які він отримує заробітну плату.
Поставити працівникові виконання додаткових обов’язків за іншою посадою (професією) можливо (1) за наявності такої посади в штатному розписі (вона має бути вакантна, або працівник, що її обіймає, має бути відсутнім), (2) з письмової згоди працівника.
Причому за додаткові обов’язки працівникові доведеться заплатити. Якщо ж ідеться про роботу у вихідний день, то така робота повинна компенсуватися за згодою сторін або іншим днем відпочинку, або подвійною оплатою, розрахунок якої проводиться відповідно до ст. 107 КЗпП + потрібно знайти причину (див. ст. 71 КЗпП), з якої працівник був викликаний на роботу у свій вихідний день. Адже робота у вихідні дні заборонена. Виняток — випадки, перелічені в ст. 71 КЗпП. І серед них суботника немає.
Зрозуміло, що навряд чи в підприємства в штатному розписі знайдеться необхідна кількість вакантних посад прибиральників територій. Та і мороки із цим варіантом не оберешся.
Ще один «трудовий» варіант — строковий трудовий договір за сумісництвом. При цьому варіанті основна робота точно не постраждає, адже сумісник повинен справлятися у вільний від основної роботи час. Але і тут є незручність для роботодавця — потрібна вакантна посада, за якою в обов’язок входить прибирання території, і роботу за сумісництвом доведеться оплачувати. Крім того, на сумісника потрібно буде подати в орган ДФСУ Повідомлення про укладення трудового договору.
Так може зайти із цивільно-правового боку?
«Дивлячись правді в очі», визнаємо, що це найприйнятніший варіант для виконання робіт разового характеру. Звичайно, у цьому випадку особам-підрядникам потрібно буде виплатити винагороду за виконані роботи. Додаткова витрата для роботодавця — це мінус.
Але є і плюс — стосовно підрядника не потрібно дотримуватися вимог трудового законодавства, яких немало.