У листі, що коментується, контролери зробили висновок, що при списанні після закінчення строку позовної давності безнадійної кредиторської заборгованості за отриманими авансами продавець може зменшити податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ на підставі «зменшуючого» розрахунку коригування (РК), зареєстрованого покупцем.
Лист стосується продавця. Розглядається така ситуація: продавець отримав від покупця аванс (за першою подією показав ПЗ), проте так його і не отоварив (не здійснив постачання). Тоді ПЗ у продавця підлягають коригуванню. Адже якщо під отриманий аванс так і не було постачання, характер операції міняється. Після закінчення строку позовної давності аванс перетворюється для продавця у безповоротну фіндопомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ) — остання, як відомо, ПДВ не обкладається; постачання «скасовується», тобто зникає і об’єкт для ПДВ. Тому ПЗ продавцю треба відкоригувати.
До речі, з можливістю ПЗ-коригування продавцем урешті-решт погодилися і податківці (лист Міндоходів від 23.06.14 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15; консультації у підкатегоріях 101.16 і 101.15 ЗІР ДФСУ, чинні відповідно до 01.01.15 р. і 01.07.15 р.). Проте раніше контролери дозволяли продавцю коригувати ПЗ на підставі бухдовідки! Остання, у свою чергу, жодним чином не впливала на ліміт реєстрації (тобто зі зменшенням ПЗ ліміт у продавця не відновлювався — не збільшувався). Що, загалом, поки було прийнятно. Оскільки, ураховуючи загальний строк позовної давності 3 роки, поки що списували все ще «стару» («доспецрахункову») кредиторку, ПЗ за якою у продавця в ліміт не потрапляли (оскільки його тоді взагалі не було). А тому, насправді, не було й об’єктивної потреби коригувати ліміт.
Проте наближається момент, коли почнемо коригувати «більш свіжу» кредиторку — родом зі «спецрахункової» ери, ПЗ з ПК за якою у продавця і покупця вже повністю впливали на ліміт. Ось контролери, очевидно, і заспівали пісню про РК. І стали говорити, що відкоригувати ПЗ продавець може лише на підставі «зменшуючого» РК, зареєстрованого покупцем.
Хоча насправді ПКУ не вимагає при списанні кредиторки складати РК. Та і законних підстав для складання РК не так-то вже й багато: повернення товарів/передоплати, зміна ціни/номенклатури і виправлення ПН-помилок (ст. 192 ПКУ). Проте, без сумнівів, скоригувати ліміт допоможе саме РК.
У такому разі значення набуває інший момент. Наскільки буде зговірливий покупець? Чи захоче він, не отримавши товар від продавця, зареєструвати такий «зменшуючий» РК? Або ж проігнорує прохання продавця про реєстрацію. Тим паче, що покупцеві у будь-якому випадку належить відкоригувати ПК — зменшити ПК, не чекаючи РК-реєстрації (п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569). І добре, якщо покупець досі взагалі ще «живий і здоровий». А що коли вже про нього ні слуху ні духу? Тож РК-коригування може піднести свої «сюрпризи» продавцю і виявитися не таким «залізним», як на підставі бухдовідки. Адже через нього продавець руками й ногами пов’язаний з покупцем!
Крім того, варто нагадати ще про одну проблему. Іноді контролери наполягають, що до ПН взагалі не можна складати РК, якщо минуло 1095 днів з дати її складання. І у ситуації зі збільшенням ціни раніше поставлених товарів вони рекомендують виписувати додаткову ПН замість РК (див. лист ДФСУ від 07.06.17 р. № 504/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 26). Тому навіть якщо покупець захоче зареєструвати такий РК, то не зможе це зробити через «технічні» проблеми.
Ну а за версією податківців виходить, що продавцю взагалі не можна відкоригувати ПЗ без «зменшуючого» РК, зареєстрованого покупцем. І це при тому, що самого об’єкта оподаткування більше немає! Ми вважаємо, що в таких наріжних випадках за продавцем все-таки повинна зберігатися можливість ПЗ-коригування на підставі бухдовідки.