Нюанси 2015 року
Нагадаємо: 2015 рік був особливим. З 01.07.15 р. змінилися правила формування ПК по товарах / послугах / необоротних активах, придбаних для необ’єктної, пільгової або негосподарської діяльності (згідно з п. 198.5 ПКУ).
У результаті 2015 рік виявився поділеним на дві половини. Так:
• до 01.07.15 р. діяли «старі» правила. Платники ПДВ не могли формувати ПК по «пільгових» покупках. Тому суми «вхідного» ПДВ включалися до складу первинної вартості придбаних активів;
• після 01.07.15 р. схема кардинально змінилася. Тепер платники ПДВ зобов’язані суми «вхідного» ПДВ, сплачені при купівлі товарів / послуг / необоротних активів для пільгових операцій, відразу включати в ПК. А потім компенсувати такий ПК нарахуванням ПЗ.
Відмова платника ПДВ від здійснення пільгової діяльності з 01.01.17 р. означає, що змінився напрям використання придбаних необоротних активів — вони стали використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях.
У такому разі п. 198.5 ПКУ дозволяє відновити частину втраченого ПК. Залежно від того, у якому з періодів (у I або в II половині 2015 року) платник ПДВ придбав необоротний актив для пільгової діяльності, залежатиме і порядок проведення такого коригування.
Тепер давайте розберемо кожний з них детально.
«ПК-період»
При купівлі пільгових товарів / послуг / необоротних активів до 01.07.15 р. платники ПДВ не мали права сформувати ПК. Тому сума «вхідного» ПДВ йшла у витрати періоду придбання таких активів або збільшувала первинну вартість необоротних активів ( п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
При зміні напряму використання таких активів перед платником ПДВ стоїть завдання відновити втрачений ПК. Підставою для цих змін буде бухдовідка ( п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). До неї обов’язково додайте ПН або митну декларацію, які підтверджують суми сплаченого ПДВ.
База обкладення. Базу для нарахування ПК розраховуємо згідно з п. 189.1 ПКУ ( п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Згідно з цією нормою для необоротних активів нею буде балансова (залишкова) вартість такого необоротного активу, що склалася станом на початок звітного періоду, впродовж якого актив почав використовуватися в оподатковуваних операціях. Тобто на 01.01.17 р.
Бухдовідка. Оскільки датою початку фактичного використання необоротного активу в оподатковуваній діяльності стало 01.01.17 р., то і бухдовідку оформляємо цією ж датою.
Зверніть увагу: скористатися продовженим періодом у 365 календарних днів для збільшення втраченого раніше ПК не можна.
Тому бухдовідку показуємо відразу в січневій ПДВ-декларації. А якщо точніше, то (лист ДФСУ від 22.07.16 р. № 15911/6/99-99-15-03-02-15):
1) у ряд. 10.1, 10.2 (якщо необоротні активи були придбані на території України) або в ряд. 11.1, 11.2 (для імпортованих необоротних активів);
2) у додатку Д5 до декларації (у разі заповнення ряд. 10). У таблиці 2 додатка:
• у гр. 2 ставимо свій ІПН;
• у гр. 3 — дату складання бухдовідки (01.01.17 р.);
• у гр. 5 — обсяг постачання (без ПДВ). Як ми вже з’ясували, це залишкова вартість необоротного активу, визначена на 01.01.17 р.;
• у графах 6 і 7 — суму ПДВ, на яку слід збільшити ПК (залежно від ставки ПДВ — 20 % або 7 %).
РЛ. На жаль, тут є один неприємний момент. Річ у тому, що відновлення ПК на підставі бухдовідки не збільшить розмір РЛ. Оскільки такі документи в реєстраційній формулі участі не беруть (лист ДФСУ від 22.07.16 р. № 15911/6/99-99-15-03-02-15).
Ну і, звичайно, не забудьте відкоригувати витрати. Адже не включений в ПК «вхідний» ПДВ збільшив первинну вартість необоротного активу. А надалі її можна коригувати лише у визначених П(С)БО 7 випадках. На жаль, відновлення ПК в результаті зміни напряму використання необоротного активу до них не належить. Тому сума «вхідного» ПДВ піде в доходи на субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
«ПЗ-період»
При купівлі необоротного активу для пільгової діяльності після 01.07.15 р. платник ПДВ дотримувався іншої схеми:
• включав усю суму «вхідного» ПДВ в ПК;
• нараховував «компенсуючі» ПЗ. Базою обкладення ПДВ для нарахування таких ПЗ була первинна вартість такого активу ( п. 189.1 ПКУ);
• не пізніше останнього дня звітного періоду, у якому сталася така купівля, складав зведену ПН.
Відповідно, при зміні напряму використання придбаного активу йому вже необхідно не відновлювати ПК, а коригувати ПЗ. Із цією метою платник ПДВ повинен скласти не бухдовідку, а розрахунок коригування (РК) до зведеної ПН.
База обкладення. Для повноти картини треба з’ясувати, на яку суму можна зменшити нараховані при купівлі «компенсуючі» ПЗ. Адже п. 198.5 ПКУ про це умовчує.
З одного боку, в ПКУ немає обмежень для розміру ПЗ, на який можна провести коригування. Виходить, що ПЗ можна прибрати повністю.
Але, з іншого боку, при розрахунку бази обкладення ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ ми завжди орієнтуємося на п. 189.1 ПКУ.
І не даремно. Адже необоротні активи переносять свою вартість на готову продукцію частинами в міру свого зносу. Тоді виходить, що на дату скасування пільги (01.01.17 р.) частина вартості такого необоротного активу взяла участь у звільненій від ПДВ діяльності, а частина — просто не встигла.
Тому як базу для коригування «компенсуючих» ПЗ безпечніше взяти саме балансову вартість необоротного активу на початок періоду, впродовж якого відбувається перехід в оподатковувану сферу.
Тепер заповнимо РК.
РК. У табличній частині розділу «Б» РК вказуємо (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ):
• у гр. 2 — причину коригування «використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності по операціях, на які нараховані зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ»;
• у гр. 3 — дату складання і порядковий номер звідної ПН, яка підлягає коригуванню;
• кількісні і вартісні показники, за якими відбувається коригування, зі знаком «-».
Зверніть увагу! Відкоригувати «компенсуючі» ПЗ на підставі РК платник ПДВ може тільки після того, як такий документ потрапить до ЄРПН.
Тому при виборі періоду відображення РК в ПДВ-декларації орієнтуйтеся на своєчасність реєстрації такого РК в ЄРПН ( п. 198.5 ПКУ).
Хоча наш РК «зменшуючий», але зведена ПН, до якої він складений, не видавалася покупцеві. Тому зареєструвати його в ЄРПН зобов’язаний сам платник ПДВ. Проте період, у якому можна відкоригувати ПЗ, залежатиме від своєчасності реєстрації такого РК в ЄРПН. Так, якщо РК потрапив в ЄРПН:
• вчасно (впродовж строків, установлених п. 201.10 ПКУ) — можна зменшити «компенсуючі» ПЗ вже в періоді складання такого РК;
• із запізненням (з порушенням строків, установлених п. 201.10 ПКУ) — у періоді реєстрації такого РК в ЄРПН.
Якщо РК не буде зареєстрований в ЄРПН зовсім (упродовж 365 календарних днів з дня його складання) — зменшити ПЗ не вийде.
Після того, як ви визначитеся з періодом відображення цього документа, внесіть його дані:
• у ряд. 7 ПДВ-декларації за такий звітний період;
• у додаток Д1 до декларації (у рядок з умовним ІПН «600000000000»).
РЛ. Зверніть увагу: на відміну від бухдовідки, РК, зареєстрований у ЄРПН, збільшить розмір вашого РЛ.
Скорочення статті
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
РЛ — реєстраційний ліміт.