У листі, що коментується, податківці вкотре розглянули питання про сплату земподатку єдиноподатником, основною діяльністю якого є здача в оренду нерухомості.
Як отримати звільнення. Нещодавно у листі ДФСУ від 28.07.17 р. № 1405/6/99-99-12-02-03-15/ІПК // «БТ», 2017, № 38 контролери заявили, що платник ЄП, який надає в оренду власні об’єкти нерухомого майна, може не сплачувати земподаток, тільки якщо передасть ці земділянки в оренду разом із нерухомістю. Такий факт, на думку податківців, має підтверджуватися укладеною та зареєстрованою в установленому порядку цивільно-правовою угодою з орендарем. Тобто має бути укладено договір оренди землі.
У своїх коментарях до згаданого вище листа ми звертали увагу на те, що підтвердити передачу землі в оренду можна і без окремого договору. Для цього достатньо у договорі оренди нерухомості вказати, що в оренду передається не просто будівля, а й земля під нею. Річ у тім, що згідно із ст. 796 ЦКУ при передачі в оренду нерухомості орендареві надається право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована та яка прилягає до неї. Тобто при передачі нерухомості в оренду автоматично з нею передається і земля під нею. А отже, окремого договору про передачу в оренду землі під нерухомістю укладати не потрібно.
І от у листі, що коментується, податківці прислухалися до нашої позиції. Вони проаналізували норми ст. 796 ЦКУ і постановили, що для підтвердження підстав для звільнення від сплати земельного податку достатньо у договорі найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) визначити розмір земділянки, яка передається наймачеві.
До відома! Лист, що коментується, є індивідуальною податковою консультацією, а тому його висновками може користуватися саме той платник, який її отримав. Враховуючи це, а також наявність роз’яснень із дещо іншим висновком, рекомендуємо єдиноподатникам отримати на своє ім’я аналогічне роз’яснення з цього приводу.
Як заповнити земельну декларацію. Також у листі, що коментується, податківці пояснили, як єдиноподатнику заповнити декларацію з плати за землю у випадку, коли в нього є земділянка, частина якої не використовується в госпдіяльності (будинок, що на ній розташований, законсервований).
Перш за все податківці справедливо вказують, що за землі, які не використовуються у госпдіяльності, єдиноподатник має сплачувати земподаток. На такі землі не поширюється звільнення, передбачене у п.п. 4 п. 297.1 ПКУ.
Також податківці підтверджують, що єдиноподатник не повинен сплачувати земподаток за землі, які використовує у госпдіяльності не через те, що йому надана пільга із сплати земподатку (дані про такі пільги вказують у гр. 14 — 16 земельної декларації), а через те, що такі землі для єдиноподатника не є об’єктом обкладення цим податком.
Враховуючи це, податківці переконані, що коли у єдиноподатника вся земділянка підпадає під звільнення, то дані про неї взагалі не вказують у земельній декларації. Якщо ж звільнення стосується тільки частини земділянки, то у земельній декларації єдиноподатник має нарахувати податок лише на ту площу земділянки, що не потрапила під звільнення. Щоб так нарахувати земподаток, у гр. 8 розділу I декларації слід зазначити тільки площу земділянки, що не використовується у госпдіяльності та оподатковується на загальних підставах.
А щоб у перевіряючих не виникало запитань щодо правильності заповнення декларації (нарахування податку не на всю площу земділянки, яка «засвітилась» у Земельному кадастрі, а на її частину), у доповненні до декларації зазначте інформацію про те, що частина такої земділянки потрапила під звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ПКУ.