09.04.2018

Розрахунок коригування до податкової накладної: ДФСУ змінює правила заповнення

Платники ПДВ напевно помітили, що в середині березня 2018 року ЄРПН став періодично відмовляти в реєстрації розрахунків коригування (РК). Як виявилося, усьому виною чергове переналаштування програмного забезпечення ЄРПН. На такі дії контролерів спонукав перезапуск системи блокування з 22.03.18 р., в якому одним з критеріїв «вилову» фіктивного ПДВ є РК на зміну номенклатури товарів/послуг у податковій накладній («БТ», 2017, № 48). Уперше цей критерій випробували ще у 2017 році. Проте тоді перешкодою для його використання стало неправильне заповнення порядкових номерів рядків у гр. 1 РК («БТ», 2017, № 52). Розібравшись із цим моментом («БТ», 2018, № 5), контролери взялися за гр. 2 РК — «Причина коригування». Які нововведення треба врахувати платникам ПДВ цього разу — ми розглянемо в цій статті.

Правила заповнення

На порядок заповнення такого реквізиту РК, як «Причина коригування» (гр. 2 РК), раніше не звертали особливої уваги. Адже, по суті, це довідкова інформація. Оскільки ні в Порядку № 1307*, ні в якомусь іншому нормативному документі про нього не згадується, то його заповнювали в довільному порядку.

* Порядок заповнення податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.

Єдиною підмогою в заповненні гр. 2 РК були роз’яснення контролерів, розміщені в категоріях 101.15, 101.16 і 101.22 ЗІР ДФСУ (див. таблицю).

Причини коригування «до і після»

«Старі» причини коригування

Нові причини коригування

• «Зміна кількості»

• «Зміна вартості»

• «Зміна номенклатури»

• «Повернення попередньої оплати»

• «Повернення товарів»

• «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця»

• «Виправлення помилки»

• «Використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності»

• «Залік попередньої оплати в рахунок оплати поставлених товарів/послуг за іншим договором № від »

• «Коригування за підсумками року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ»

• «Зміна кількості»

• «Зміна ціни»

• «Зміна номенклатури»

• «Повернення товару або авансових платежів»

• «Зменшення обсягу при нульовій кількості»

• «Зменшення кількості при нульовому обсягу»

• «Усунення неоднозначностей»

Судячи з них, можна сказати, що фіскали навіть не прагнули встановити якісь чіткі правила для заповнення гр. 2 РК. Платникам ПДВ достатньо було зазначити причину, яка стала підставою для складання РК. При цьому формулювання причини повинне було відповідати суті проведеної операції.

З уведенням критеріїв блокування усе змінилося. Щоб система блокування ПН могла автоматично ідентифікувати операцію і відстежити дії платників ПДВ, податківцям потрібно було уніфікувати порядок заповнення і цього поля РК.

Насамперед (у 2017 році) фіскали взялися за нумерацію рядків у РК («БТ», 2017, № 52) і роз’яснили, як правильно заповнювати РК при зміні номенклатури.

Після цього вони зайнялися номенклатурною гр. 3 РК. Унаслідок цього зайві нулі, пропуски або букви в найменуванні товару/послуги (у порівнянні із зазначеним у ПН), система розцінювала як неправильне заповнення і відмовляла в реєстрації такого РК в ЄРПН.

Ну а потім контролери дісталися і до гр. 2 РК «Причина коригування». Спочатку платникам ПДВ почали приходити відмови в реєстрації РК в ЄРПН. Системі не подобалися або причина коригування, зазначена в РК, або помилки в її написанні (наприклад, «зАміна номенклатури» замість «Зміна номенклатури»).

У кінці березня 2018 року картина прояснилася:

• у квитанціях про відмову в реєстрації РК в ЄРПН система почала пропонувати вказувати новий перелік причин для коригування (7 причин — див. таблицю вище);

• у категорії 101.15 ЗІР ДФСУ з’явилося нове роз’яснення від податківців, в якому контролери розповідають, як зараз заповнювати РК при зміні кількісних та/або якісних показників ПН.

Якщо його проаналізувати, виходить, що податківці вводять свій окремий алгоритм заповнення РК для кожної з причин коригування.

Що ж, давайте розберемо кожну з них.

«Зміна кількості»

Таку причину коригування можна використати у тому випадку, коли необхідно трохи підкоригувати кількість товару/послуги, відображену в гр. 6 ПН. Наприклад, якщо потрібно:

• зменшити/збільшити кількість товарів/послуг у гр. 6 ПН при часткових поверненнях товарів або передоплат*;

* Якщо покупець повертає товар або передоплату в повному обсязі, використовуємо причину «Повернення товару або авансових платежів».

• виправити помилку, допущену при заповненні гр. 6 ПН (такої причини, як «Виправлення помилки» вже немає, а причина «Усунення неоднозначностей» тут не працює).

Для цієї причини контролери радять застосовувати коригувальний спосіб. Тобто заповнювати в РК два рядки (рис. 1):

а) у першому рядку:

• у гр. 1 треба внести номер рядка ПН, який ви хочете відкоригувати;

• у гр. 2 — причину коригування «Зміна кількості»;

• у гр. 7 — перенести значення гр. 6 ПН зі знаком «-» (кількість товару/послуги);

• у гр. 8 — значення гр. 7 ПН (ціну постачання);

гр. 9 — 10 залишити порожніми;

• у гр. 13 вказати значення гр. 10 рядка ПН (зі знаком «-»);

б) у другому рядку:

• у гр. 1 поставити новий наступний за порядком номер рядка, якого не було в ПН;

• у гр. 2 — причину коригування «Зміна кількості»;

• у гр. 7 — правильне значення кількості товарів/послуг;

• у гр. 8 — значення гр. 7 рядка ПН (ціна постачання);

графи 9 — 10 не заповнювати;

• у гр. 13 вказати правильне значення обсягу поставок (без урахування ПДВ).

Увага! Зменшити/збільшити кількість товару/послуги в ПН одним рядком (прибрати тільки частину товару/послуги) не можна. Система відмовить в реєстрації такого РК.

Приклад 1. Постачальник відвантажив покупцеві 20 шт. товару А за ціною 480 грн./ шт. (у тому числі ПДВ — 80 грн.), виписав ПН, в якій заповнив один рядок, і зареєстрував її в ЄРПН. Проте під час транспортування 5 шт. товару А були пошкоджені. У зв’язку з тим, що сталося, постачальник виписує РК.

У такому РК (див. рис. 1) продавець повністю анулює дані в ряд. 1 ПН, а в ряд. 2 (з новим номером) — вказує правильну кількість відвантаженого товару.

Рис. 1. Приклад заповнення РК при зміні кількості товару/послуги

«Зміна ціни»

Таку причину коригування використовуємо, коли треба підкоригувати ціну товару/послуги, вказану в гр. 7 ПН. Наприклад, вона знадобиться:

• для зменшення/збільшення ціни товару/послуги (на підставі додаткової угоди до договору);

• для виправлення помилок, допущених у ціні товару/послуги при складанні ПН.

Зверніть увагу! Старе формулювання «Зміна вартості» більше використати не можна.

Отже, щоб змінити ціну товару/послуги, діємо за тим же алгоритмом, який ми застосовували для коригування кількості товару/послуги. Тобто заповнюємо в РК два рядки. Тільки тепер:

• у обох рядках у гр. 2 вказуємо причину коригування «Зміна ціни»;

• у обох рядках гр. 7 та 8 залишаємо порожніми;

• у перший рядок гр. 9 переносимо значення гр. 7 ПН (зі знаком «-»). А в другий — правильне значення ціни товарів/послуг;

• у обох рядках у гр. 10 вказуємо значення з гр. 6 ПН.

Приклад 2. Сторони уклали договір на постачання 350 шт. товару Б за ціною 120 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 20 грн.). Відвантаживши покупцеві товар у повному обсязі, постачальник склав ПН, заповнивши в ній один рядок, і зареєстрував її в ЄРПН. Проте у зв’язку із затримкою оплати сторони домовилися збільшити ціну товару Б до 132 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 22 грн.). Постачальник виписує РК (див. на рис. 2).

Рис. 2. Приклад заповнення РК при зміні ціни товару/послуги

Зверніть увагу! Одночасна зміна кількості і ціни товарів/послуг після складання ПН і реєстрації її в ЄРПН податківці пропонують розглядати як зміну номенклатури (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ).

«Зміна номенклатури»

А таку причину коригування використовуємо, коли необхідно:

• виправити найменування товарів/послуг, зазначене в номенклатурній гр. 2 ПН;

• виправити код товарів згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

• підкоригувати умовне позначення товару/послуги і код його одиниці виміру;

• одночасно змінити і кількість, і ціну товарів/послуг (!). Одним рядком, як раніше, це зробити не вийде.

Для цього також використовуємо коригувальний спосіб, тобто у РК заповнюємо два рядки (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ):

а) у першому рядку (з порядковим номером рядка, який треба відкоригувати) знімаємо відповідну номенклатуру (зі знаком «-»);

б) у другому рядку (з новим за порядком номером, якого не було у ПН) додаємо товарні позиції, вносячи вже правильні дані.

При цьому в усіх рядках РК як причину коригування в гр. 2 зазначаємо «Зміна номенклатури».

На жаль, податківці не роз’яснили, в яких саме графах РК треба вказувати дані зі знаком «-» :

• у гр. 7 і гр. 8 РК — як при зміні кількості товарів/послуг;

• чи в гр. 9 і гр. 10 РК — як при зміні ціни.

На наш погляд, тут логічніше прибрати кількість товарів/послуг.

Приклад 3. Контрагенти уклали договір на постачання 20 шт. товару А за ціною 240 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 40 грн.). Покупець перераховує аванс у повному розмірі, після чого постачальник складає ПН і реєструє її в ЄРПН. Проте незабаром сторони переглядають умови договору, згідно з якими продавець повинен відвантажити:

10 шт. товару А (замість 20) за ціною 216 грн. (у тому числі ПДВ — 36 грн.);

20 шт. товару Б за ціною 132 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 22 грн.).

На дату відвантаження товарів постачальник складає РК.

У такому РК (див. рис. 3 нижче) продавець спочатку повністю анулює дані, вказані в ПН (ряд. 1 РК), а в ряд. 2 і 3 (з новими номерами) — зазначає кількість відвантаженого товару.

Рис. 3. Приклад заповнення РК при зміні номенклатури

«Повернення товару або авансових платежів»

А цю причину можна використати тільки у тому випадку, якщо вам треба видалити дані в якомусь із рядків ПН. Наприклад:

• при поверненні покупцем товару або постачальником суми отриманої передоплати в повному обсязі (при часткових поверненнях використовуємо причину коригування «Зміна кількості»);

• для анулювання помилково виписаної ПН.

У такому разі для проведення коригування достатньо заповнити один рядок.

Приклад 4. Використовуючи дані прикладу 3, припустимо, що покупець відмовився від товару і постачальник повернув отриману суму авансу.

Постачальник складає РК, як показано на рис. 4.

Рис. 4. Приклад заповнення РК при поверненні авансу/товарів

Увага! Проводити коригування при поверненні товарів/авансів у повному обсязі двома рядками не можна. Система не пропустить такий РК.

Інші причини

У запропонованому податківцями переліку залишилися ще три причини. На жаль, що вони означають і за яким алгоритмом заповнювати РК з метою їх застосування — достовірно поки не відомо. Проте на підставі тих відомостей, які нам вдалося отримати на практиці, ми можемо зробити деякі висновки.

«Зменшення обсягу при нульовій кількості». «Нульова» кількість товарів/послуг у ПН (коли гр. 6 ПН не заповнюється) можлива тільки (п. 16 Порядку № 1307):

у підсумкових ПН з типом причини «11» (складена за щоденними підсумками операцій);

«компенсуючих» ПН, виписаних згідно з вимогами пп. 198.5 і 199.1 ПКУ.

У таких ПН відображається лише загальна вартість товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховуються ПДВ-зобов’язання (гр. 10 ПН). Тому при коригуванні даних у таких ПН змінюватися буде лише це значення.

Для цього можна використати той же коригувальний спосіб (вносимо зміни двома рядками — див. вище).

«Зменшення кількості при нульовому обсягу». А така причина коригування підійде для внесення змін до ПН, виписаних на безкоштовне постачання. Адже саме в них буде вказано кількість подарованих товарів/послуг, а ось ціна товарів/послуг дорівнюватиме «0». Відповідно і обсяг постачання буде нульовим.

Швидше за все, коригування треба проводити також двома рядками.

«Усунення неоднозначностей». З першого погляду на назву цієї причини складається враження, що це аналог «старої» причини «Виправлення помилок». Проте, як виявилося на практиці, це зовсім не так.

Судячи з усього, усунення неоднозначностей передбачає виправлення помилок, що не вплинули на кількісні або вартісні показники ПН. Адже система погоджується зареєструвати РК з такою причиною, якщо виконуються такі вимоги:

• це РК до ПН, складеної до 15.03.18 р.;

• кількість і ціна товару/послуги, вказані в РК, мають бути рівними «0»;

• коригування проведене двома рядками.

Але гадати поки не будемо — почекаємо роз’яснень від податківців.