Узагальнююча податкова консультація щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України

Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) визначено, що безнадійна заборгованість — це заборгованість, що відповідає одній з перелічених підпунктом ознак. Зокрема, відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку — кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

В. о. директора Департаменту податкової політики В. Овчаренко