05.02.2018
Розпочнемо з першого запитання. Дійсно, Законом України від 07.12.17 р. № 2246-VIII заплановано збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2018 році він дорівнюватиме: у січні — червні — 1762 грн., у липні — листопаді — 1841 грн., у грудні — 1921 грн.
При цьому трудовим законодавством (див. ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про оплату праці*) визначено: мінімальний посадовий оклад не може бути менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році — 1762 грн.). Таким чином, зростання прожиткового мінімуму протягом календарного року не впливає на розмір мінімального посадового окладу, встановленого законом.
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Водночас роботодавцю-госпрозрахунківцю не слід «скидати з рахунків» положення діючого на підприємстві колективного договору (іншого внутрішнього нормативного акта роботодавця, що регулює питання оплати праці). Так, якщо положення такого документа щодо визначення розміру мінімального посадового окладу:
• повторюють формулювання із ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про оплату праці, то роботодавець, який формує схему окладів, відштовхуючись від прожитмінімуму, встановленого з 1 січня 2018 року, не зобов’язаний (але за бажанням може) переглядати оклади працівників протягом календарного року у зв’язку зі зростанням прожитмінімуму;
• відрізняються від положень ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про оплату праці, то роботодавцеві слід встановлювати посадові оклади з урахуванням норм колдоговору. Так, наприклад, якщо в колдоговорі прописано, що мінімальний оклад (тарифна ставка) не може бути нижче прожитмінімуму, встановленого законом (тобто немає «прив’язки» до 1 січня календарного року), то роботодавцеві слід переглядати оклади працівників у разі зростання прожитмінімуму. Проте врахуйте, що положення колдоговору, які погіршують становище працівників порівняно з трудовим законодавством, вважаються недійсними.
Резюме. Законодавець не зобов’язує роботодавця збільшувати оклади (тарифні ставки) у зв’язку зі зростанням прожитмінімуму протягом календарного року. Водночас таке збільшення може бути передбачене колдоговором (іншим нормативним актом роботодавця).
Переходимо до другого запитання. Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. У 2018 році мінімальна зарплата дорівнює: у місячному розмірі — 3723,00 грн., а в погодинному — 22,41 грн.
Важливо! Якщо роботодавець застосовує погодинну оплату праці, мінімальну годинну тарифну ставку, нижче якої не можна оплачувати працю, він обчислює самостійно. Яким чином? Розділивши суму прожитмінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року, на середньомісячну норму тривалості робочого часу. У свою чергу, середньомісячну норму тривалості робочого часу знаходять шляхом ділення норми робочого часу за рік, встановлену для працівника (повна зайнятість), на 12.
Так, у 2018 році при річній нормі робочого часу 1993 год (40-годинний п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу і неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня) мінімальний розмір годинної тарифної ставки дорівнюватиме: 1762,00 : (1993 : 12) = 10,61 (грн.).