12.02.2018
Контролерам поставили запитання: чи виникне в покупця право на податковий кредит (ПК) за двома податковими накладними (ПН), складеними на передоплату, отриману загальною сумою.
У листі, що коментується, податківці процитували норми ПКУ, присвячені формуванню ПК, нагадали про обов’язки платника вести облік доходів, витрат і інших показників, пов’язаних з оподаткуванням, на підставі первинних документів (п. 44.1 ПКУ) і … не дали відповіді на поставлене запитання.
Але найцікавіше, що ця консультація практично один в один повторює зміст листа ДФСУ від 06.11.17 р. № 2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також роз’яснення в категорії 101.16 ЗІР ДФСУ. Нагадаємо, що в зазначених документах фіскали наполягали на тому, що складання двох або більше ПН у разі отримання передоплати однією сумою не відповідає нормам ПКУ і не дає можливості ідентифікувати операцію.
Як обґрунтування такої позиції податківці посилалися на:
• п. 201.7 ПКУ (вимагає від продавця складати ПН на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок продавця як передоплата);
• п. 44.1 ПКУ (зобов’язує платників ПДВ відображати дані за операцією виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення такої операції).
І в попередніх консультаціях податківці забороняли дробити отриману суму авансу та складати декілька ПН. За такими ПН покупець не може відобразити ПК, оскільки вони не відповідають первинним документам.
У листі, що коментується, контролери вже прямо не заперечують право покупця на ПК. Чи означає це, що їх позиція стала лояльнішою?
На наш погляд, ще рано радіти, але, як мовиться, схоже, «крига скреснула...».
Звичайно, з висновками контролерів можна посперечатися.
Адже недаремно ж вони самі в листі, що коментується, говорили про те, що для коректного заповнення ПН платникам податків необхідно чітко дотримуватися Порядку № 1307*.
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
А Порядок № 1307 дозволяє у визначених випадках складати окремі ПН. Наприклад:
• при одночасному постачанні одному покупцеві оподатковуваних ПДВ товарів/послуг і товарів/послуг, звільнених від ПДВ (п. 17 Порядку № 1307);
• при постачанні дотаційної сільгосппродукції власного виробництва (з кодом «2» у другій частині порядкового номера ПН) (п. 6 Порядку № 1307).
Виходить, якщо в перелічених вище випадках дотримуватися порад контролерів і скласти одну (загальну) ПН, це навпаки, призведе до порушення вимог Порядку № 1307.
Крім того, покупець має право віднести в ПК суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, на підставі ПН**:
** Про митні декларації та інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ, на підставі яких покупець може формувати ПК, ми сьогодні говорити не будемо.
• зареєстрованої в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ);
• заповненої з урахуванням вимог п. 201.1 ПКУ і Порядку № 1307.
А як ми вже з’ясували, у визначених випадках Порядок № 1307 сам вимагає від постачальника дробити суму отриманого авансу. При цьому в п. 201.1 ПКУ для цього випадку немає жодних обмежень.
Крім того, складання в один день декількох ПН на суму авансу не порушує вимог п. 198.2 ПКУ, що встановлюється датою віднесення сум ПДВ у ПК за «першою подією» (п. 198.2 ПКУ):
• або дату списання коштів з поточного рахунка покупця;
• або дату отримання покупцем товарів/послуг.
Тому, на наш погляд, сміливі платники ПДВ можуть посперечатися з податківцями в разі, коли ті не визнаватимуть «часткові» ПН. Але, попереджаємо, що гарантувати позитивний результат у цьому випадку все одно ще не можна.