19.02.2018
У листі, що коментується, податківці розповіли, як скласти податкову накладну (ПН) на передоплату і чи має право покупець включити її до складу податкового кредиту (ПК).
Заповнення ПН. Що стосується порядку заповнення «авансової» ПН, то тут податківці усе сказали правильно:
• постачальник, отримавши кошти від покупця на свій поточний рахунок, зобов’язаний скласти ПН на усю отриману суму (п. 201.7 ПКУ);
• і не лише скласти, але ще і зареєструвати її в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).
При цьому заповнюючи ПН:
• у гр. 2 постачальник повинен відобразити номенклатуру товарів/послуг, що постачаються, а саме — привести перелік товарів у відповідність із укладеною угодою, яка після фактичного постачання товару може бути відкоригована;
• а в гр. 6 — дані про кількість (обсяг) товарів/послуг, що постачаються.
При цьому якщо йдеться про надання послуги, то отримавши за неї передоплату в повному обсязі, постачальник вносить у гр. 6 ПН цифру «1». При отриманні часткової оплати — зазначає частину оплаченого товару/послуги у вигляді десяткового дробу (наприклад, «0,5»).
Формування ПК. На жаль, що стосується можливості сформувати ПК за ПН на передоплату, то тут контролери нас дуже здивували.
Вони заявили: ПН, складені на передоплату, в яких зазначена номенклатура товарів/послуг, що не відповідає первинним документам, не дає можливості ідентифікувати госпоперацію і не надає покупцеві підстав для включення зазначених у ній сум ПДВ у ПК.
Як розуміти таку заяву?
Уявимо себе на місці покупця.
На момент отримання «передоплатної» ПН у нього на руках є:
• платіжне доручення — це первинний документ, який став підставою для складання ПН. Але в ньому номенклатура оплачених товарів не зазначена;
• договір, в якому номенклатуру товарів, що постачаються, ніхто не пише. Як правило, їх визначають загальними фразами. Навіть якщо в договорі описана номенклатура товарів, що постачаються, наприклад один холодильник, то сам собою договір не є первинним документом;
• рахунок або рахунок-фактура, в якому зазначена номенклатура. Але це теж не первинний документ.
Виходить, номенклатура товарів, зазначена в «передоплатній» ПН, не відповідає первинним документам! Тому покупець не має права на ПК?
На наш погляд, контролери хотіли сказати зовсім інше.
Звичайно, їх завжди цікавила наявність первинної документації на постачання товарів/послуг і чітка відповідність зазначеної в таких документах номенклатури товарів/послуг, що постачаються, номенклатурі товарів/послуг, наведеній у ПН.
І неспроста. Адже такий реквізит ПН, як «Номенклатура товарів/послуг продавця», є обов’язковим реквізитом ПН (п. 201.1 ПКУ). І якщо постачальник припустився помилки в номенклатурі ПН, це може призвести до невизнання ПК у покупця.
Проте говорити про те, що в ПН, складеній на аванс, допущена помилка в номенклатурі товару/послуги, що постачалися, у момент її складання не можна. Адже про порушення стане відомо тільки тоді, коли постачальник відвантажить товар / надасть послугу.
Ось тоді, за умови, що продавець не внесе виправлення в ПН на аванс (не відкоригує її за допомогою розрахунку коригування (РК)) у день відвантаження, первинні документи, що супроводжують таке постачання, свідчитимуть про порушення в номенклатурі «передоплатної» ПН.
Якщо постачальник не виправиться, фіскали радять покупцям скаржитися на «кривдників» до контролюючих органів за допомогою додатка Д8 у складі ПДВ-декларації. Хоч такий «хід конем» усе одно не дасть їм підстав для формування ПК.
Дуже сподіваємося, що лист, який коментується, — це приклад невдалого формулювання, яке можна трактувати фіскально, а не чергове фіскальне вигадування податківців для «викошування» ПК у покупців.