Торгова марка: як зареєструвати та відобразити в бухобліку

Вимоги до ТМ

Торгова марка (ТМ) — це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень (ст. 492 ЦКУ та п. 2 ст. 5 Закону № 3689).

По суті, ТМ є результатом творчої діяльності людини. Особа, яка розробила таку ТМ (самостійно чи із залученням дизайнерського агентства), має на неї право інтелектуальної власності. Набуття права інтелектуальної власності на ТМ відбувається шляхом отримання Свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі — Свідоцтво) у встановленому законодавством порядку, а саме у порядку, визначеному Законом № 3689 (ч. 1 ст. 494 ЦКУ, ч. 1 ст. 157 ГКУ). Воно надає власнику ТМ виключні повноваження на користування та розпорядження ТМ на свій розсуд.

Під створенням ТМ розуміють її реєстрацію у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Після включення ТМ до цього Держреєстру особі видають Свідоцтво.

Строк дії Свідоцтва обмежено 10 роками від дати подання заявки. Але його можна продовжувати — кожного разу додатково на 10 років. Для цього власник має подати відповідне клопотання протягом останнього року дії таких прав та сплатити відповідний збір.

Перед тим як проводити реєстрацію ТМ, яка буде застосовуватися для маркування ваших товарів і послуг, вам слід визначитися із її дизайном. Не важливо, як вона виглядатиме (це буде назва, зображення або слоган). Головне, щоб її вигляд був унікальним, не порушував права третіх осіб та не вводив в оману споживача.

Тому перед проведенням розробки ТМ проаналізуйте дані про вигляд і форму уже зареєстрованих ТМ на подібність із вашою.

Помічником для вас може стати база вже зареєстрованих ТМ. Її ви можете знайти на сайті http://base.uipv.org/searchbul/search.php (виберіть у верхньому віконці «Відомості про видачу свідоцтва в Україні на знаки для товарів і послуг» та здійсніть пошук за ключовими словами).

Попередній пошук подібних ТМ продукту чи послуги, яку ви виробляєте, допоможе виявити всі схожі або тотожні знаки і вибрати стратегію розробки ТМ, щоб уникнути в подальшому можливої відмови в реєстрації.

Виготовлення та придбання ТМ

Самостійна розробка ТМ. Після того, як ви визначилися із стратегією розробки ТМ, переходите до дій, тобто починаєте розробляти ТМ. Це можна робити або самостійно, або із залученням сторонніх осіб (наприклад, дизайнерського агентства).

При розробці вигляду ТМ слід пам’ятати про вимоги до її форми і змісту. Вони прописані у ст. 6 Закону № 3689.

Так, наприклад, у ТМ не можуть використовуватися позначення, які зображують або імітують державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми), офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам, назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників. Крім того, об’єктом знака не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України тощо.

Тому, розробляючи вигляд торгової марки, детально вивчіть вимоги до їх зображення.

Придбання ТМ. Підприємство може не тільки розробити ТМ самостійно, а й придбати уже готову ТМ у іншого суб’єкта господарювання. Щоб це зробити, вам слід укласти з останнім договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності (ст. 1113 ЦКУ). За цим договором одна сторона (особа, що має виключні майнові права на ТМ) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. При цьому під частковою передачею розуміється передача прав на ТМ на частину товарів і послуг за МКТП, на які видано ТМ.

Якщо ви придбаєте ТМ, то потурбуйтеся, щоб у договорі було чітко прописано, що вам передається виключне майнове право на ТМ. Щоб не виникла ситуація, коли придбаною ТМ за подібним договором буде користуватися на законних підставах і хтось ще, крім вас.

Якщо все в порядку і ви погоджуєтесь заплатити вказану у договорі суму, то до справи. Але пам’ятайте, що просто поставити підписи під таким договором і отримати право власності на ТМ не вдасться. Річ у тім, що відповідно до ч. 2 ст. 1114 ЦКУ встановлено, що факт передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності підлягає державній реєстрації.

Суть такої держреєстрації зводиться до того, що орган, який уповноважений реєструвати ТМ на підставі такого договору, має внести в реєстр ТМ дані про нового власника ТМ. Факт такої зміни фіксується у додатку до Свідоцтва, а інформація про зміну публікується в офіційному бюлетені. Отримавши додаток до Свідоцтва, набувач права на ТМ стає власником виключних майнових прав на неї.

Якщо ж ви отримаєте тільки частину прав на ТМ, тобто права власності на ТМ стосовно частини зазначених у Свідоцтві товарів і послуг, які ним захищені, то після публікації про передачу частини прав Державна служба інтелектуальної власності України видасть нове Свідоцтво на ім’я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу Свідоцтва (ст. 16 Закону № 3689).

Правила реєстрації ТМ

Щоб зареєструвати самостійно розроблену ТМ і отримати Свідоцтво, суб’єкт господарювання має здійснити декілька кроків.

Крок 1. Подання заявки. Заявку на реєстрацію подаєте до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (далі — Укрпатент).

* Нерезиденти, які хочуть зареєструвати ТМ, зобов’язані проводити таку процедуру тільки через патентних повірених.

Якщо ви хочете зекономити, то подаєте заявку самостійно. Така заява подається у письмовому вигляді (п.п. 2.1.1 Правил № 116), або:

• особисто заявником;

• в електронному вигляді через сайт Укрпатенту (http://base.uipv.org/efiling/).

Подана заявка повинна стосуватися однієї ТМ. Вона має заповнюватися українською мовою і містити:

• заяву про реєстрацію знака;

• зображення позначення, що заявляється;

• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП;

• назву заявника (заявників) та його адресу.

При поданні заявки вам потрібно сплатити збір за її подання (1000 грн. за кожен клас за МКТП) плюс різні «доплати», наприклад, за подання в заявці кольорового зображення знака. Документ про оплату ви можете подати разом із самою заявкою або протягом 2 місяців від дати її подання.

Розміри збору за реєстрацію ТМ та порядок його сплати шукайте у Порядку № 1716.

Якщо все гаразд із документами, то протягом місяця ви отримаєте повідомлення із зазначенням номера заявки і дати подання документів.

Крок 2. Експертиза. Після подання необхідних документів та сплати збору заявник чекає, доки Укрпатент проведе експертизу заявки і прийме рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації ТМ.

Експертиза складається з декількох етапів, на яких зупинятися не будемо. Зауважимо лише, що за тим, як ваша заявка проходить усі стадії, ви можете стежити на сайті Укрпатенту у розділі «ІДС «Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для творів і послуг».

У разі позитивної відповіді ви отримаєте рішення про реєстрацію ТМ.

Крок 3. Патентний збір. Якщо прийнято позитивне рішення, то Укрпатент здійснить публікацію в офіційному бюлетені відомостей про видачу Свідоцтва і зареєструє ТМ.

Але перед тим, як провести таку публікацію, заявник повинен сплатити державне мито (85 грн.) за видачу Свідоцтва (п.п. «у» ст. 6 Декрету № 7-93) і збору за публікацію про його видачу (150 грн. за кожен клас МКТП) (додаток до Порядку № 1716).

Крок 4. Отримання Свідоцтва. Якщо заявник сплатив мито і збір, то Укрпатент публікує повідомлення і видає Свідоцтво у місячний строк після цього (ст. 14 Закону № 3689).

Протягом місяця ви одержите Свідоцтво, що складається з двох листів — власне Свідоцтва та специфікації до нього.

Саме в останньому з них будуть зазначені:

• дата закінчення строку дії Свідоцтва;

• номер поданої вами заявки;

• дата публікації та номер офіційного бюлетеня, в якому зазначено дані про реєстрацію ТМ;

• власник ТМ;

• класи, за якими ТМ зареєстрували.

Отримавши таке Свідоцтво, можете бути спокійні, що ви захищені від посягання інших осіб на вашу інтелектуальну власність. Воно дає вам право (ст. 16 Закону № 3689):

• наносити знак на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування його для продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення);

• застосовувати його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

• застосовувати його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет;

• надавати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору;

• ставити на зображенні ТМ знак ® («Зареєстровано»).

Облік витрат на придбання та розробку ТМ

Питання про те, чи визнавати ТМ об’єктом НМА, постало давно. Норми нашого законодавства сформульовані в такий спосіб, що трактувати їх можна по-різному.

З одного боку, п. 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» передбачає, що право власності на ТМ (знаки для товарів і послуг) класифікують як об’єкт НМА. З іншого боку, той самий документ пропонує вартість видання й витрати на створення торгових марок (товарних знаків) не визнати НМА, а відображати у складі витрат відповідного звітного періоду (п. 9 П(С)БО 8).

Як бути?

На наш погляд, ці норми стосуються різних методів отримання права на ТМ.

1. Самостійне створення і реєстрація ТМ. Усі витрати на створення ТМ слід відносити на витрати періоду (п. 9 П(С)БО 8). Мова йде про витрати у вигляді:

• суми зборів, сплачених при реєстрації торгового знаку,

• суми держмита при одержанні Свідоцтва,

• вартості послуг різних фахівців (плата рекламному агентству за розробку, послуги дизайнерів тощо);

• розміру зарплати персоналу, який займався його розробкою, вартості матеріалу, на якому друкувалися пробні зразки ТМ, тощо.

Підтвердження того, що такі витрати є витратами періоду, знаходимо і в п. 63 МСБО 38 «Нематеріальні активи». У ньому зазначено, що витрати на «внутрішньогенеровані» ТМ не слід визнавати як НМА. І причина проста: у цьому випадку не виконано один із важливих критеріїв визнання активу — можливість достовірно оцінити його собівартість (п. 7 П(С)БО 8). Погодьтеся, що відокремити витрати на створення ТМ від витрат на розвиток усього підприємства досить важко.

При цьому оскільки такі витрати пов’язані саме з реалізацією продукції (спроба захистити її від підробки і зацікавити споживачів купувати лише ті товари, які містять вашу ТМ), їх слід відносити до складу витрат на збут і відображати на рахунку 93. З цим погоджується і Мінфін у листі від 11.09.06 р. № 31-34000-10-10/18842 (ср. ).

2. Придбання ТМ. Якщо ви придбали вже зареєстровану ТМ, то в обліку створюєте об’єкт НМА. Його первісна вартість складатиметься з (п. 10 та 11 П(С)БО 8):

• вартості придбання;

• суми держмита при одержанні Свідоцтва чи додатка до нього;

• суми непрямих податків, які не підлягають відшкодуванню (наприклад, суми ПДВ при придбанні неплатником ПДВ);

• інших витрат, безпосередньо пов’язаних зі створенням НМА і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Вищезгадані витрати на реєстрацію ТМ до отримання Свідоцтва суб’єкт господарювання збирає на дебеті субрахунку 154, а після отримання Свідоцтва і введення в експлуатацію ТМ всі витрати списує у дебет субрахунку 123 «Права на комерційні позначення», На цьому субрахунку ведеться облік наявності прав на комерційні позначення, права на ТМ (знаки для товарів і послуг) та комерційні (фірмові) найменування тощо.

Витрати на отримання права власності на ТМ, як і решти НМА, підлягають амортизації. При цьому підприємство самостійно встановлює строк корисного використання НМА (пп. 25 — 31 П(С)БО 8). Але оскільки Свідоцтво на реєстрацію торгової марки видається на 10 років, то доцільно встановити і строк корисного використання, орієнтуючись на цей строк.

Нарахування амортизації цих активів провадиться починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому їх введено у господарський оборот за одним із методів нарахування, передбаченим у П(С)БО 7 «Основні засоби», який підприємством вибере самостійно.

Водночас якщо ви є платником податку на прибуток, то при визначення строку корисного використання ТМ вам потрібно орієнтуватися на строки нарахування амортизації НМА, прописані у п.п. 138.3.4 ПКУ. У ньому вказано, що ТМ віднесено до групи 3 НМА і строк корисного використання таких активів визначається відповідно до правовстановлюючого документа. Свідоцтво на ТМ видається на 10 років, тому строк корисного використання ТМ у бухобліку і податковому обліку має збігатися.

Податковий облік

Податковий облік витрат на розробку/придбання ТМ безпосередньо залежить від того, як такі витрати кваліфікують у бухгалтерському обліку.

1. Розробка ТМ. Як ми сказали вище, в бухобліку такі витрати є витратами звітного періоду. Тому в податковому обліку всі підприємств (незалежно від того, чи є вони високодохідними чи малодохідними платниками податку на прибуток) такі витрати відображають за тими самими правилами, що і в бухобліку. Тобто такі витрати зменшують об’єкт обкладення податком на прибуток у періоді їх відображення в бухобліку.

2. Придбання ТМ. Якщо мова йде про придбання ТМ, то в бухобліку підприємство створює об’єкт НМА. Тобто у періоді понесення витрат на придбання ТМ платники податку на прибуток групують їх на рахунку обліку капітальних інвестицій, а отже, вони не збільшують бухгалтерські витрати і не впливають на фінансовий результат як об’єкт обкладення податком на прибуток.

При цьому в підприємств-малодохідників такі витрати зменшать фінансовий результат для цілей оподаткування поступово у складі амортизації вартості об’єкта НМА.

Підприємствам-високодохідникам, а також малодохідникам-добровольцям потрібно пам’ятати, що в них податковий облік даними бухобліку не обмежується. Для розрахунку податку на прибуток їм доводиться коригувати бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці, у тому числі на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації НМА (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ).

Як ви знаєте, суть розрахунку цієї різниці полягає в тому, що платник податків при розрахунку об’єкта оподаткування:

• збільшує фінрезультат до оподаткування на суму амортизації, нарахованої за бухгалтерськими правилами (п. 138.1 ПКУ), і одночасно

• зменшує фінрезультат на суму амортизації, розрахованої за податковими правилами (п. 138.2 ПКУ).

Тобто врешті-решт на об’єкт оподаткування високодохідника (малодохідника-добровольця) вплине тільки амортизація, визначена за правилами ПКУ.

Виходить, що підприємства-високодохідники і малодохідники-добровольці змушені вести окремий податковий облік операцій з НМА.

Тому при зарахуванні нематеріального активу до складу активів не забудьте сформувати його первісну вартість у податковому обліку, а також визначитися з «податковим» методом нарахування амортизації та строком її нарахування для цілей оподаткування (п.п. 138.3.4 ПКУ).

На завершення розмови про ТМ наведемо приклад відображення в обліку витрат на створення/придбання ТМ.

Відображення в обліку витрат на створення/придбання ТМ