15.01.2018
НБУ підправив визначення терміна «оприбуткування готівки», прибравши з нього згадку про Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Тепер воно виглядає так: «оприбуткування готівки — проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат».
У п. 11 розд. II нині чинного Положення також ідеться про оприбуткування готівки підприємствами тільки в касовій книзі. При цьому ті підприємства, які оформляють готівкові розрахунки касовими ордерами, як і раніше, прибуткують готівку в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. А ті, хто використовує РРО і КОРО (у разі використання КОРО без застосування РРО), прибуткують готівку в касовій книзі на підставі фіскальних звітних чеків або даних розрахункових квитанцій.
Що це означає?
Давайте згадаємо. Раніше з п. 2.6 Положення № 637 випливало, що оприбуткування готівки — це сукупність таких дій: фіксація повної суми готівки в чеках РРО і КОРО (якщо є РРО) або ж у прибуткових касових ордерах і касовій книзі (якщо немає РРО). Для тих, хто використовує РРО, податківці і НБУ наполегливо додавали третю обов’язкову складову до «оприбуткування готівки» — запис у касовій книзі. Виходячи з цього, вони вважали готівку:
• неповністю оприбуткованою, якщо вона проведена через РРО та в день її надходження відображена в касовій книзі (для ФОП — у книзі обліку доходів і витрат), але не проведена в КОРО;
• оприбуткованою несвоєчасно, якщо кошти проведені через РРО та відображені в КОРО, але в день їх отримання не проведені через касову книгу (для ФОП — у книзі обліку доходів і витрат).
Сподіваємося, після внесення змін до касового Положення усі ці непорозуміння кануть в Лету. Тепер готівка вважається оприбуткованою, якщо вся її сума зафіксована у фіскальних звітних чеках РРО і касовій книзі (якщо є РРО) або в розрахункових квитанціях і касовій книзі (якщо КОРО використовується без РРО).
І ще один важливий момент! Підприємство на підставі Положення зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі, в якому максимально врахувати особливості роботи як самого підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки до банку). Для відокремлених підрозділів порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами підприємства (п. 12 розд. II Положення).
НБУ дозволив заповнювати прибуткові касові ордери та квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості будь-яким способом, який забезпечить належне збереження записів протягом встановленого для зберігання документів строку (п. 32 розд. III Положення).
У п. 25 розд. III Положення прописали, що використання печатки підприємством не обов’язкове. Підпис головбуха (іншої уповноваженої керівником особи) на квитанції прибуткового касового ордера може бути завірений печаткою підприємства (якщо така є). Також зникла вимога про необхідність скріплення касової книги печаткою підприємства (п. 39 розд. III Положення).
Згідно з п. 23 розд. III Положення всі касові документи (у тому числі прибуткові та видаткові касові ордери) можуть бути електронними. Але при цьому вони мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу (зокрема, на них має бути накладений ЕЦП).
Також встановлено, що підприємство, яке надає утримувачам електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера) на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів), реєструє у встановленому порядку ці операції в розрахункових документах РРО або РК, складає видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та робить запис у касовій книзі (п. 27 розд. III Положення).
У п. 29 розд. III Положення обумовили, що вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО з виконанням операції «службова видача».
У ситуації, коли гроші з каси виплачують за дорученням, НБУ дозволив додавати до видаткового касового ордера або видаткової відомості оригінал доручення або його нотаріально завірену копію (п. 28 розд. III Положення).
Розширено перелік документів, що підтверджують здавання виручки до банку. Як і раніше, це квитанція до прибуткового касового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку і завірена відбитком печатки банку, а також копія супровідної відомості до сумки з готівкою, завірена підписом та відбитком печатки інкасатора. Серед новачків — квитанція/чек банкомату або програмно-технічного комплексу самообслуговування і чек платіжного термінала у разі інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Відзначимо також, що в п. 23 розд. III Положення з’явилася норма, що дозволяє підприємству, в якого є сертифікат відкритого/посиленого ключа, застосовувати електронний цифровий підпис юрособи при наданні послуг в електронній формі або при здійсненні інформаційного обміну з іншими суб’єктами електронної взаємодії.
Стрімкий розвиток економіки та менеджменту провокує появу нових бізнес-технологій. Однією з кадрових технологій, яка набуває все більшої популярності в нашій країні, є аутстафінг персоналу.
Нацбанк, бажаючи йти в ногу з часом, передбачив, що керівник підприємства для виконання функцій касира може залучити працівника іншого підприємства на підставі договору про надання послуги з надання персоналу. При цьому в договорі обов’язково має бути вказана вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника (п. 44 розд. IV Положення).
Як і раніше, підприємство самостійно встановлює ліміт каси, а строки здавання готівки погоджує з банком.
Особам-підприємцям і релігійним організаціям, що не здійснюють підприємницьку діяльність, ліміт каси і строки здавання готівки, як і раніше, не встановлюються.
Новим Положенням передбачена можливість підприємств здійснювати збір готівки, отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків (так звана пневмопошта) (п. 15 розд. II Положення).
У способах здавання готівки теж є поповнення. Тепер у Положенні прописано, що здавати готівку госпсуб’єкти можуть у тому числі через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації (п. 16 розд. II Положення).
НБУ уточнив, що підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати отриману ними за ці дні готівку до банку через відсутність відповідної умови в договорі з банком на інкасацію, здають таку готівку через банкомати / програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або, як і раніше, безпосередньо до банку наступного робочого дня банку та підприємства (п. 49 розд. V Положення).
Також установлено, що порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації повинні визначатися в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, в який не було інкасації з вини банку, перевищенням ліміту каси не є.
Готівку, отриману в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), відтепер можна зберігати в касі понад ліміт протягом 5 робочих днів (було 3), включаючи день одержання готівки в банку (п. 18 розд. II Положення).
Готівка для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касі понад ліміт протягом 10 робочих днів (було 5).
Зверніть увагу! Готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці і здійснюються за рахунок готівкової виручки, можна зберігати в касі понад ліміт, як і раніше, протягом 3 робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, вказаній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.
Затвердженого порядку розрахунку ліміту каси тепер немає (старий додаток 8 до Положення № 637 скасовано).
Порядок розрахунку ліміту підприємство розробляє самостійно на підставі Положення з урахуванням особливостей своєї роботи і затверджує внутрішнім документом.
Ліміт каси, як і раніше, визначають на підставі середньоденного надходження готівки до каси або середньоденної видачі з каси — за рішенням керівника підприємства (п. 50 розд. V Положення).
Ну а оскільки механізм розрахунку ліміту каси в Положенні тепер не прописаний, для розрахунку можна брати показники за будь-який період (не обов’язково за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців, як було раніше).
Ніяких обмежень ліміту залежно від строків здавання готівкової виручки до банку, а також 170-гривневої межі для тих, у кого ліміт вийшов маленьким, нове касове Положення теж не містить.
Важливо! Якщо ліміт каси на підприємстві не встановлений (незалежно від причин), то він вважається нульовим. У цьому випадку вся готівка, що перебуває в касі на кінець робочого дня і не здана до банку, вважається понадлімітною, що загрожує накладенням чималих штрафних санкцій (п. 53 розд. V Положення).
Є зміни в строках видачі готівки під звіт. Так, згідно з п. 19 розд. II Положення готівка під звіт видається:
1) на закупівлю сільгосппродукції і заготівлю вторсировини — на строк не більше 10 робочих днів;
2) на закупівлю лому чорних та кольорових металів — на строк не більше 30 робочих днів з дня видачі грошей під звіт;
3) на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше 2 робочих днів, включаючи день отримання готівки під звіт.
Як і раніше, у випадку якщо готівка видана одночасно на відрядження і на вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, строк використання готівки подовжується до закінчення строку відрядження.
Як і раніше, заборонено видавати гроші під звіт особі, яка не відзвітувала за раніше отримані під звіт суми.
Діючі обмеження готівкових розрахунків, які були регламентовані постановою Правління НБУ від 06.06.13 р. № 210, перекочували до самого Положення. При цьому постанову № 210 визнано такою, що втратила силу. Обмеження залишилися незмінними. Госпсуб’єкти, як і раніше, можуть здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:
• між собою — до 10000 грн. включно;
• з фізичними особами — у розмірі до 50000 грн. включно.
Фізичні особи мають право розраховуватися між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму до 50000 грн. включно.
Як і раніше, вказані готівкові обмеження не поширюються на:
• розрахунки госпсуб’єктів з бюджетами та державними цільовими фондами;
• добровільні пожертвування і благодійну допомогу;
• використання готівки, виданої на відрядження.
НБУ вирішив ситуацію, коли споживач (покупець) приходить до госпсуб’єкта з «сумнівними» банкнотами і монетами. Згідно з п. 21 розд. II Положення в цьому випадку госпсуб’єкт має право направити споживача до будь-якого банку (філії, відділення) вирішувати там питання щодо справжності та платіжності банкнотів і монет.
Наприкінці минулого року НБУ заявив про плановане вилучення з обігу монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок. І хоча відповідної постанови про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів поки немає, НБУ завчасно передбачив, що у разі ухвалення рішення про припинення випуску в обіг певних номіналів монет госпсуб’єкти зобов’язані округлювати загальну суму купівлі в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів (п. 22 розд. II Положення).
У розд. VI Положення сказано, що дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролює ДФСУ, що відповідає сучасним реаліям. За результатами перевірки податківці складають акт за формою, наведеною в додатку 8 до Положення. Під час перевірки контролери:
1) перевіряють порядок ведення касової книги та оформлення операцій з приймання та видачі готівки, ведення відповідних касових документів;
2) перевіряють повноту та своєчасність оприбуткування готівки в касі;
3) визначають наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам;
4) перевіряють постійну наявність у касах підприємств торгівлі, громадського харчування та сфери послуг монет для видачі здачі;
5) звіряють з банківськими документами усі випадки одержання госпсуб’єктом значних сум готівки, а за потреби використовують також дані банків, у яких відкриті поточні рахунки;
6) перевіряють дотримання порядку витрачання готівкової виручки (зокрема, за наявності податкового боргу);
7) перевіряють дотримання встановленого порядку видачі готівки під звіт та її використання;
8) перевіряють дотримання обмежень готівкових розрахунків.
Форми всіх касових документів трохи підкоригували. Серед новацій, зокрема:
• розшифрована абревіатура «ЄДРПОУ» в усіх касових документах;
• додано слово «відбитком» перед словом «печатки» в написі про кількість пронумерованих і прошнурованих сторінок на касовій книзі;
• використовується слово «готівки» замість слова «грошей» у бланках відомості на виплату готівки (додаток 1) і книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6);
• додана нумерація рядків у касових ордерах, журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, книзі обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, а також нумерація пунктів в Акті про результати інвентаризації наявних коштів і в Акті про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою.
Норми, яка дозволяла б оформляти касові операції на старих бланках до повного їх використання, у Положенні немає. Тому формально виходить, що нові бланки треба застосовувати вже з 05.01.18 р. Але не виключено, що НБУ поліберальничає і дозволить використати заготовлені підприємствами старі бланки. Адже принципових відмінностей між «старими» та новими бланками немає.