22.01.2018
Згідно з ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.10 р. № 2456-VI (далі — БКУ) при зміні місцезнаходження госпсуб’єкти повинні сплачувати податки і збори за старим місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року. Сюди ж вони продовжують подавати податкову звітність.
Аналогічна вимога міститься і в п. 10.13 Порядку № 1588*. Єдиний нюанс — раніше (до 09.12.17 р.) там згадувалися тільки юрособи. Мабуть, цей факт і давав привід податківцям стверджувати, що на фізосіб-підприємців ч. 8 ст. 45 БКУ не поширюється і вони повинні сплачувати податки та подавати звітність за новим місцезнаходженням з дати узяття там на облік. Відповідне роз’яснення було розміщене в категорії 119.06 ЗІР ДФСУ (зараз воно в статусі недіючих).
* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588.
09.12.17 р. набув чинності наказ Мінфіну від 06.10.17 р. № 839, який вніс зміни в Порядок № 1588 (див. «БТ», 2017, № 48). Зокрема, з оновленого п.п. 1 п. 10.13 Порядку № 1588 тепер чітко випливає, що ФОП, так само як і юрособи, до кінця року перебувають на обліку в податковому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку). Відповідним чином оновлена консультація в категорії 119.06 ЗІР ДФСУ.
З урахуванням вищесказаного, логічно, що в категорії 103.25 ЗІР ДФСУ податківці роз’яснили: ФОП, який міняє місцезнаходження в середині бюджетного року (починаючи з 2018 року), до кінця року подає Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ і платить ПДФО за місцем попередньої реєстрації.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 103.25