29.01.2018

Бюджетне відшкодування за передоплатою: чи можливо?

Лист ДФСУ від 05.01.18 р. № 74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

У листі, що коментується, податківці відповіли на запитання — чи можна заявити до бюджетного відшкодування (БВ) суму від’ємного ПДВ, сформованого за рахунок передоплати.

Контролери заявляють твердо — так, якщо за передоплатою за товари/послуги у платника ПДВ виникає право на податковий кредит (ПК), перевищення такого ПК над ПДВ-зобов’язаннями надає йому право претендувати на БВ.

Що ж, усе правильно. Адже в основу розрахунку суми БВ покладений єдиний принцип — проведення грошових розрахунків з постачальниками, а якщо постачальник — нерезидент, то з бюджетом. Отже, якщо ПК сплачений — його можна заявити до БВ (див. лист ДФСУ від 01.06.17 р. № 430/6/99-99-12-02-01-15/ІПК і від 05.12.17 р. № 2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).

Але! Просто так віддавати «передоплатний» ПДВ у вигляді БВ контролери не хочуть. Вони висувають додаткову умову до ПК, сформованого за перерахованим авансом, — це завершеність операції. Тобто заявити до БВ «авансовий» ПК покупець може тільки після отримання товарів/послуг від постачальників.

При цьому придбання товарів повинне підтверджуватися фактом отримання таких товарів. А якщо у платника ПДВ ще немає товару, він взагалі втрачає право на ПК за операцією (!). Адже, на думку податківців, перерахування передоплати за товари без факту отримання таких товарів не відповідає поняттю «придбання». У своїх висновках контролери посилаються на п. 198.3 ПКУ.

Але, стривайте! Таких вимог до формування ПК у ПКУ просто немає. Більше того, згідно з п. 198.3 ПКУ покупець має право формувати ПК не лише за фактом отримання товарів від постачальника, але ще й при перерахуванні йому авансу. Головне, щоб у такого покупця була на руках правильно заповнена і зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (п. 198.6 ПКУ).

Тож як не крути, а такі вимоги фіскалів вважаємо незаконними.