30.07.2018
Згідно з п. 299.1 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 р. № 755-IV (далі — Закон № 755), відомості, зокрема про фізичну особу — підприємця, вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подаються такі документи: ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема в органах державної фіскальної служби, та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта ст. 13 Закону № 755).
Абзацом другим п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 р. № 1588, визначено, що дата зняття з обліку фізичної особи — підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ передбачено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи — підприємця у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною встановлений ст. 99 ПКУ.
Виконання грошових зобов’я-зань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), у межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття (п. 99.1 ПКУ).
Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування спадкоємцями не подається, оскільки повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у разі смерті, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття його з обліку в контролюючих органах. При цьому норми ПКУ не передбачають у такому випадку подання звітності за останній звітний період, на який припадає дата смерті.
Водночас виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), у межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
За матеріалами ЗІР ДФСУ, категорія 107.08