Обов’язковий продаж інвалюти: старий розмір, нові правила

Постановою, що коментується, Нацбанк продовжив дію вимоги щодо обов’язкового продажу 50 % надходжень на користь юросіб в інвалюті з-за кордону.

Одночасно з цим розширено перелік випадків, на які обов’язковий продаж не поширюється. Відтепер не підлягатиме такому продажу інвалюта, яка надійшла:

1) у вигляді повернення за ініціативою іноземного банку-отримувача/посередника за умови, що:

• переказ був здійснений за рахунок власних (не куплених) коштів клієнта;

• кошти клієнта, куплені ним, були повернені протягом 7 днів після дня їх перерахування банком. Водночас такі надходження підлягають обов’язковому продажу на 8-й день після дня їх перерахування банком за умови неперевищення строку використання резидентом купленої інвалюти;

2) за кредитом/позикою, що залучається резидентом від нерезидента для виконання власних боргових зобов’язань в інвалюті перед кредиторами за іншими кредитами/позиками (повернення кредиту/позики, сплата процентів та інших платежів). Використання на інші цілі цих надходжень в інвалюті без обов’язкового продажу не дозволяється;

3) за кредитом/позикою за умови, що в реалізації такого кредиту/позики (повністю або частково) бере участь (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземна особа, до складу учасників (акціонерів) якої входить іноземна держава, що має офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній.

Постанова, що коментується, чинна з 14.06.18 р. та діє до 13.12.18 р.