05.03.2018

Відшкодування судового збору фізособі: чи утримувати ПДФО та ВЗ

Лист ДФСУ від 31.01.18 р. № 362/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

У листі, що коментується, контролери стверджують, що сума судового збору, яка за рішенням суду відшкодовується юрособою (податковим агентом) фізособі:

включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника (одержувача) як додаткове благо;

обкладається податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором (ВЗ) на загальних підставах.

Свою позицію фіскали аргументують, зокрема, таким:

1) об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 ПКУ);

2) називаючи перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ), вичерпним, контролери натякають, що в ньому судовий збір не згадується;

3) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Нагадаємо: судовий збір, за визначенням цього поняття у ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.11 р. № 3674-VI, — це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Отже, на думку контролерів, суми судового збору, які відшкодовуються позивачу, вписуються в поняття додаткового блага з п.п. 14.1.47 ПКУ. Тому в разі виплати таких сум податковим агентом (юрособою чи підприємцем) за рішенням суду із таких «доході» слід утримати ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ — 1,5 %.

Від себе додамо. У ст. 164 ПКУ доходи фізособи у вигляді «відшкодувань» згадуються двічі (див. таблицю).

Оподатковувані та неоподатковувані доходи фізособи

Додаткові блага

Відшкодування шкоди

164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

<…>

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом

164.2.14. дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

<…>

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю

Очевидно, що не є додатковим благом суми, які звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ. У п.п. 164.2.14 ПКУ виділені дві категорії доходів:

1) оподатковувані — суми неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди;

2) звільнені від оподаткування — суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.

На наш погляд, принципова різниця між ними полягає в тому, що в першій (оподатковуваній) категорії йдеться про будь-які суми, а в другій (звільненій) — про суми, які отримані на підставі рішення суду.

Тобто в першому випадку платник і одержувач можуть «полюбовно» домовитись про виплату певної суми і назвати її компенсацією шкоди. Тому законодавець і передбачив, що такі суми потрібно обкладати ПДФО.

У другому випадку рішення про виплату приймає суд. Саме суд підтверджує реальність збитків. Тому такі суми законодавець звільнив від оподаткування, бо це не «прихований» дохід, а компенсація реальних збитків.

Те, в якому вигляді були завдані збитки: шкода здоров’ю чи необхідність сплатити судовий збір, для того щоб відстояти свої права, не має принципового значення.