26.03.2018
Свого часу підприємці могли реєструватися де завгодно, аби на території України. Місце прописки не мало значення, але «недовго музика грала».
На сьогодні реєстрація все-таки прив’язана до місця прописки. Виняток зроблений тільки для «електронного» способу реєстрації.
А тепер — детальніше.
До 01.01.16 р. фізособа (за винятком переселенців із зони АТО) могла подати документи для реєстрації як підприємця тільки держреєстраторові за місцем своєї прописки.
Зрозуміло, що таке «кріпацтво» багатьох не влаштовувало. Тому ще у 2015 році у Вінницькій і Київській областях запустили пілотний проект: дозволили фізособам подавати документи для реєстрації підприємцями будь-якому держреєстраторові у своїй області — без прив’язки до прописки.
А вже з 01.01.16 р. Закон про держреєстрацію* був викладений у новій редакції. І в ньому офіційно закріпили нововведення: при реєстрації підприємців діє принцип екстериторіальності в межах України (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про держреєстрацію).
Простіше кажучи, фізособа має законне право зареєструватися підприємцем у будь-якого держреєстратора (або нотаріуса) в межах країни — незалежно від місця своєї прописки.
Хоча на практиці із цим виникали проблеми.
Електронні бази держреєстраторів, переважно, дозволяли реалізувати такі дії тільки в межах області, а не всієї країни. Тобто фактично доводилося звертатися до держреєстраторів у тій області, де фізособа була прописана.
У принципі, з часом усе б налагодилося, але з 02.11.16 р. принципу екстериторіальності істотно «підрізали крила»: п. 5 ч. 1 ст. 4 із Закону про держреєстрацію взагалі вилучили.
Тоді ж у ст. 4 Закону про держреєстрацію з’явилася нова ч. 2, яка діє й до сьогодні.
«Завдяки» їй правила держреєстрації знову змінилися — і цього разу, на жаль, не в кращий бік.
Тепер якщо підприємець реєструється шляхом подання «паперових» документів, то прописка має значення.
Наприклад, якщо він прописаний:
• у Київській області, то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора, але в межах Київської області;
• у м. Києві, то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора, але в межах м. Києва;
• у Харківській області (чи в м. Харкові), то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора: як у м. Харкові, так і в Харківській області.
Зверніть увагу: це правило діє для всіх обласних центрів, окрім м. Києва.
Київ виділений окремо (див. вище), оскільки має особливий статус, як столиця.
Отже, якщо ви прописані в будь-якій області, крім Київської, то можете зареєструватися як у самій області, так і в обласному центрі.
Якщо ж ви прописані в Київській області, то зареєструватися в самому м. Києві не вийде — потрібно міняти прописку на столичну;
• у Криму, м. Севастополі, Донецькій або Луганській областях (на території, непідконтрольній Україні) або на лінії зіткнення в зоні АТО, то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора в межах України, незалежно від прописки (п. 1 наказу № 3359/5**).
Якщо ж ви вирішите подавати документи на держреєстрацію в електронному вигляді на портал Електронних сервісів (а для цього вам доведеться спочатку зробити електронний цифровий підпис), то прописка нічого не важить.
Припустимо, етап держреєстрації пройдений. Що далі?
А далі новачка-підприємця беруть на облік у податковій. І ось тут-то «кріпацтво» діє повною мірою.
Незалежно від того, де і як ви реєструвалися, на облік вас візьмуть у податковій за місцем прописки — це і буде вашим основним місцем обліку (п. 45.1 ПКУ)!
Саме сюди надалі вам доведеться платити податки і подавати звіти, навіть якщо ви працюватимете в іншому місті (див. категорію 107.08 ЗІР ДФСУ).
І тут — «каверза» для спрощенців груп 1 — 2: якщо ви перебуваєте на обліку в податковій за місцем прописки (наприклад, у Київській області), а діяльність здійснюєте в іншому місці (наприклад, у м. Харкові), то податківці вимагатимуть від вас платити єдиний податок за максимальною ставкою (щоправда, у деяких містах він і так установлений на максимальному рівні, але не скрізь).
Тож врахуйте, що іноді перед держреєстрацією є сенс змінити прописку.