12.11.2018

Фізкультура для працівників: фіскали побачили інший дохід

Лист ДФСУ від 29.10.18 р. № 4624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Лист, що коментується, демонструє тенденцію останнього часу: ДФСУ явно обрушилася на так звані «неперсоніфіковані» блага, що отримуються найманими працівниками від підприємства. Фіскали вимагають оподатковуватити такі блага ПДФО, військовим збором (ВЗ), а іноді (про це нижче) — і єдиним соціальним внеском (ЄСВ). Відразу ж уточнимо термінологію: слово «блага» тут не має нічого спільного з терміном «додаткове благо» з п.п. 164.2.17 ПКУ («дохід, отриманий платником податку як додаткове благо»). До речі, у «другій хвилі» листів, до якої, можливо, належить лист, що коментується (чому «другій» — пояснимо знову ж таки трохи нижче), податківці, як бачимо, відмовилися від колишнього прийому — підтягувати надане/отримане благо працівника під «гумове» поняття додаткового блага.

Тепер вони трактують те ж саме як «інший дохід» (п.п. 164.2.20 ПКУ)…

Так-от, у руслі листа, що коментується, важливо нагадати про позицію ДФСУ щодо теж неперсоніфікованого блага у вигляді «шведського» столу для працівників.

Нагадаємо, що після скасування Харківським апеляційним адміністративним судом (постанова від 01.08.18 р. у справі № 820/764/18) одного листа Офісу великих платників податків ДФС від 26.12.17 р. № 3151/ІПК/28-10-01-03-11-01, у якому вартість «шведського» харчування працівників податківці вимагали оподатковувати ПДФО, ВЗ і ЄСВ, з того ж джерела виплив другий аналогічний лист 05.09.18 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, в якому містилися такі ж вимоги. Тільки у ньому оподатковуваний «дохід» працівників податківці назвали вже не додатковим благом, а іншим доходом (ця ж лінія простежується і в листі, що коментується). Парадокс тут у тому, що НЕоподатковану суму з’їденого-випитого дізнатися просто (хоча вона саме й потрібна фіскалам для розрахунку санкцій), тоді як розрахувати базу оподаткування для кожного їдця — без того, що «зазирнути йому до рота», щоб дізнатися, на яку суму особисто він наів (інакше кажучи, персоніфікувати доходи) — неможливо… Тоді скільки ж утримувати?..

Повертаючись до листа, що коментується, зазначимо, що в ньому фіскали вимагають оподатковувати ПДФО і ВЗ вартість безкоштовного відвідування працівниками приміщень (власних або орендованих), пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри у футбол тощо.

Звертаємо вашу увагу: у цьому листі податківцям вистачило «розуму й кмітливості» не називати блага доступу до здорового способу життя «виплатами». І відповідно — не вимагати оподаткування їх ЄСВ.

Проте питання персоніфікації отриманих працівниками при відвідуванні спортмайданчика «інших доходів» податківці так само обійшли стороною. Видати кожному працівникові-фізкультурникові портативний лічильник калорій? Хронометрувати «чистий» час участі в грі (чи глядачів податківці теж хочуть оподатковувати?)… А якщо говорити про власні приміщення підприємства, то як дізнатися про загальну суму наданих «доходів» (навіть без їх персоніфікації)? Розрахувати умовну «звичайну» орендну плату? Узяти тільки експлуатаційні витрати? У листі конкретики немає.

Податківці розглядають як деякий дохід, що надається підприємством своїм працівникам, благо бути здоровими і працездатними — понад казармовий мінімум, з яким фіскали, мабуть, згодні… Але ж є такі види діяльності (наприклад, охоронні агентства, служби інкасації), для яких відвідування спортзалу — по суті, службовий обов’язок працівника.

Врешті-решт, а може, і виробничу гімнастику — щоб уникнути посягань контролерів — краще робити поза територією підприємства (наприклад, бухгалтерам — у коридорах податкової?)…