Щодо переліку витрат приватного нотаріуса

Цьому дала, а ЦЬОМУ — …

I

Не стільки цих нотаріусів,
скільки запитань від них

Лист Державної
податкової служби України
від 29.03.2012 р. № 4549/5/17-1216

Щодо переліку витрат
приватного нотаріуса

(витяг)

<...>

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI оподатковуваним доходом приватного нотаріуса вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами , необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі якщо приватний нотаріус не отримав в органах державної податкової служби довідку про взяття на облік, то об’єктом оподаткування для нього є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

На підставі положень Закону України «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 р. № 31-35/20* (чинний), в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.

Зокрема, [до цього переліку входять:] користування приміщенням (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»); користування телефонним зв’язком ; одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса; виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну (ст. 26 Закону України «Про нотаріат»); укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»); придбання канцелярського приладдя ; оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють в системі нотаріату; модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; оплату праці найманих працівників за трудовими угодами; сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходження навчання з підвищення професійного рівня ; використання електронної бази законодавства.

<...>

Заступник Голови
А. Ігнатов

Від редакції

Цілком нормальний підхід, який використовувався ще за чинності Закону про П ДФО (див. щодо цього «Бухгалтер» № 5’2010, с. 42–43).

 

* Див. «Бухгалтер» № 10’2006, с. 26–27.— Ред.