Оскарження індивідуальних податкових консультацій у суді

Якщо погано запитали...

Оскарження індивідуальних податкових консультацій у суді

Почнемо з того, що згідно з п/п. 14.1.172 ПКУ податкова консультація — допомога контролюючого органу конкретному платнику щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків або зборів, контроль над справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Не вдаючись у нюанси процедури надання індивідуальної податкової консультації, зазначимо, що такі консультації можуть створити надійний механізм захисту при податковому плануванні та оцінці тих чи інших ризиків. Адже платник звільняється від податкової відповідальності, якщо діятиме відповідно до наданої йому індивідуальної консультації (п. 53.1 ПКУ).

Але позитив може бути лише у разі отримання конкретним платником позитивної консультації. Як же повестися, якщо запит до податкової надіслано, а відповідь отримано не ту, на яку розраховував платник? Адже податківці можуть висловитися вкрай фіскально (через що багато хто взагалі бояться такі запити надсилати) або взагалі надати індивідуальну консультацію, яка не містить прямої відповіді та складається виключно з цитат із ПКУ та інших нормативів.

У такому разі на допомогу може прийти можливість оскарження індивідуальної податкової консультації в суді. Приміром, згідно з п. 53.3 ПКУ платник може оскаржити в суді як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника, суперечить нормам або змісту відповідного податку або збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Якою ж є практика такого оскарження на сьогодні? Насамперед зазначимо, що чимало платників успішно освоїли цей механізм і використовують його досить активно. Приміром, у «Бухгалтері» № 5’2012 на с. 41 ми вже писали про позитивну практику оскарження індивідуальної податкової консультації щодо збитків 2010 року.

Але є й негативні приклади. В окремих рішеннях суди не визнають можливість судового оскарження індивідуальної податкової консультації в принципі (див., наприклад, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р. у справі № 2а-5811/12/2670, реєстр. № 26011557*). І це незважаючи на пряму норму, закріплену в п. 53.3 ПКУ!

Утім, позиція, згідно з якою оскарження індивідуальної податкової консультації в суді неможливе,— скоріше виняток, ніж загальне правило. Набагато більшого поширення набула інша, але не менш абсурдна позиція: мовляв, оскаржити консультацію можна, але якщо консультація не містить чіткої відповіді на поставлене запитання, то суд тут неспроможний і скасувати її в нього підстав немає.

Описана позиція знайшла своє відображення навіть в ухвалі Вадсуду від 19.07.2012 р. № К/9991/11060/12, реєстр. № 25581119, який зазначив, що статтею 53 ПКУ не передбачено визнання судом недійсною податкової консультації, яка, на думку платника, не містить конкретної відповіді на поставлене запитання. Мовляв, ПКУ передбачає визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Отже, податківці абсолютно правомірно можуть не відповідати на поставлені запитання, цитувати нормативи, при цьому така консультація, звісно, не суперечитиме відповідному податку і збору, а отже, підстав для її скасування немає ?

Приємно, що такий формалістський підхід, хоча й набув великого поширення, на сьогодні не є переважаючим. Відносно недавно з’явилася дещо інша, знач-но прогресивніша за попередню, позиція Вадсуду, що міститься в ухвалі від 04.10.2012 р. № К/9991/38657/12 (реєстр. № 26541835), де він дійшов таких висновків.

На думку Вадсуду, індивідуальна податкова консультація не може складатись тільки з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних і чітких висновків. Тобто індивідуальна податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення.

Крім цього Вадсуд використав і формальну зачіпку. Що йдеться у ПКУ про податкові консультації? Йдеться, що вони можуть бути оскаржені в суді як акти індивідуальної дії. А отже, і вимоги до таких консультацій повинні висуватися як до будь-яких актів індивідуальної дії. Йдеться про такі ознаки індивідуальних правових актів, які Вадсуд наводив в інформаційному листі від 01.06.2010 р. № 781/11/13-10 (п. 1.1):

«Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата — конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин , обумовлених цими актами».

Однак у надаваних індивідуальних консультаціях податківці часом уникають прямої відповіді на запитання і просто посилаються на раніше виданий лист вищого органу, який має узагальнюючий характер. Тож, на думку Вадсуду, рекомендація щодо конкретної ситуації, яка виникла в певному податковому періоді у платника, повинна чітко розкриватися в тексті індивідуальної податкової консультації.

Таким чином, з урахуванням висловленої Вадсудом позиції процес оскарження нечітких і незаконних індивідуальних консультацій набуває усе більш перспективного характеру.

Григорій Берченко,
Іван Тургенєв

 

* Реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень на сайті www.reyestr.court.gov.ua.