28.02.2012
Який час суттєвий:
час у законі
(точніше — у П(С)БО 31
і в Методрекомендаціях № 1300)
Проценти за кредитним договором: капіталізувати чи ні?
Наше підприємство — платник податку на прибуток 2011 року оформило кредит у банку для придбання автомобіля з метою використання його у господарській діяльності. У I кварталі 2012 року планується оформити ще один кредит — для реконструкції виробничої будівлі.
Чи відносяться проценти, нараховані за користування обома кредитами, до витрат підприємства чи їх слід включити до первісної вартості основних засобів (автомобіля і будівлі)?
Де в декларації з прибутку відображаються нараховані банком проценти?
Відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати» під фінансовими витратами розуміють витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із позиками. У зв’язку з цим нагадаємо, що згідно зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 24.09.2010 р. № 1085, з 01.01.2011 р. змінився порядок відображення фінансових витрат.
У «Бухгалтері» № 44’2010 на с. 35 ми звертали увагу на те, що раніше підприємство в наказі про облікову політику могло самостійно вибирати, чи капіталізувати йому фінансові витрати, пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, тобто чи включати йому проценти за кредитами до вартості будівель, обладнання, програмних продуктів тощо. З 01.01.2011 р. суб’єкти малого підприємництва (а також представництва нерезидентів і неприбуткові організації, крім бюджетних) фінансові витрати взагалі не капіталізують, а інші суб’єкти капіталізують їх в обов’язковому порядку незалежно від того, що записано в наказі про облікову політику.
Нагадаємо також, що в п. 3 П(С)БО 31 кваліфікаційний актив скромно визначений як актив , який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення. У свою чергу, який строк слід вважати суттєвим, підказує п. 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 р. № 1300 (далі — Методрекомендації, див. їх у «Бухгалтері» № 45’2010 на с. 37–41):
«Суттєвим вважається час, який становить більше ніж 3 місяці».
У п. 1.7 Методрекомендацій міститься також невичерпний перелік активів, які можуть бути віднесені до кваліфікаційних. Це
«запаси, які потребують суттєвого часу для їх виготовлення,— незавершене виробництво продукції з тривалим операційним циклом;
будинки , будівлі, споруди, інші об’єкти основних засобів, нематеріальні активи — незавершені капітальні інвестиції в їх виготовлення (будівництво);
інвестиційна нерухомість, яка потребує реконструкції (тощо)».
Мінфін у своєму листі від 14.04.2011 р. № 31-08410-07-10/9789 (див. «Бухгалтер» № 19’2011, с. 11) акцентує увагу на тому, що з 01.01.2011 р. усі підприємства (крім суб’єктів малого підприємництва) в обов’язковому порядку капіталізують фінансові витрати, пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, до моменту введення його в експлуатацію (завершення створення).
Цілком очевидно, що автомобіль, придбаний підприємством за кредитні кошти, не вписується до поняття кваліфікаційного активу, адже в цьому випадку в покупця відсутній витратний і тривалий процес його створення. Це означає, що проценти за кредитом, взятим для придбання авто, капіталізувати не слід. Згідно з п/п. 138.10.5 ПКУ до складу інших витрат включаються
«фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов’язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку)».
Із цією нормою перегукується п. 141.1 ПКУ:
«До складу витрат включаються будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку».
«Процентні» витрати потрапляють до витрат того звітного періоду, в якому вони були нараховані,— за правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ і п. 4 П(С)БО 31).
У податковій декларації з податку на прибуток зразка 2011 року (див. «Бухгалтер» № 16’2011, с. 3т–7т) вони осідають у рядку 06.4, а зразка 2012 року (див. «Бухгалтер» № 1–2’2012, с. 9–13) — у рядку 06.3.
Інша річ — реконструкція будівлі.
Відповідно до абз. 9 п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів. Виняток — фінвитрати, які капіталізуються у собівартості кваліфікаційних активів згідно з П(С)БО 31. У свою чергу, пунктом 146.5 ПКУ встановлено, що первісна вартість об’єкта ОЗ збільшується на фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено П(С)БО.
Таким чином, витрати на проценти за кредитом, отриманим для реконструкції будівлі, капіталізуються у собівартості кваліфікаційних активів, враховуються в його первісній вартості та підлягають амортизації (п. 144.1 ПКУ). Адже реконструкція навряд чи укладеться в тримісячний строк, що відділяє суттєвий час від несуттєвого. Ще раз підкреслимо, що з 01.01.2011 р. цей обов’язок не стосується суб’єктів малого підприємництва.*
* Нагадаємо, що відповідно до п. 2 розділу I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» суб’єкти малого підприємництва — це юридичні особи, визнані такими відповідно до законодавства.
У ст. 1 Закону від 19.10.2000 р. № 2063III «Про державну підтримку малого підприємництва» наведено такі критерії віднесення юридичних осіб до СМП: за чисельністю — не більш 50 осіб (застосовується показник середньооблікової чисельності); за обсягом річного валового доходу — не більше 70 млн грн.
Слід зауважити, що зазначені критерії СМП продубльовано й у абз. 2 ч. 7 ст. 63 Господарського кодексу (див. «Бухгалтер» № 38’2008, с. 31).
При цьому згідно зі ст. 2 Закону № 2063III ряд юросіб не належать до СМП (довірчі товариства, страхові компанії, ломбарди тощо).
Витяг із Закону № 2063III — див. у «Бухгалтері» № 31’2008 на с. 7т–8т, зміни до нього — у № 38’2008 на с. 31 та № 45’2011 на с. 24.
«Кваліфікаційно-активні» витрати підприємства відображали у складі балансової вартості цього активу і з метою обчислення податкової амортизації за 2011 рік вносили в таблицю 1 додатка АМ до декларації з податку на прибуток (див. «Бухгалтер» № 16’2011, с. 12т).
У новій декларації з податку на прибуток (затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213, див. її у «Бухгалтері» № 1–2’2012 на с. 9–13) для цілей обліку амортизації «процентних» витрат використовується також додаток АМ, але вже більш удосконалений (див. там же, с. 20–21).
Алла Погребняк