12.06.2012
Послуга з обслуговування підтверджується виписуванням виписки
Виписка з особового рахунку клієнта банку може бути первинним документом,
що підтверджує надані послуги з розрахунково-касового обслуговування
Лист Державної податкової служби України
від 07.05.2012 р. № 7912/6/15-1415
Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо переліку первинних документів, якими можуть керуватися платники податків в підтвердження наданих банками послуг з розрахунково-касового обслуговування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон) визначено, що первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Обов’язкові реквізити первинних документів визначені пунктом 2 статті 9 Закону.*
* Нагадаємо зміст п. 2 ст. 9 Закону:
«Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».— Ред.
Пунктом 1.37 статті 1 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що розрахунково-касове обслуговування — це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Отже, порядок надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування згідно з законодавством України має бути визначено при укладанні договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою НБУ від 18.06.2003 р. № 254 (далі — Положення № 254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками в залежності від виду операції.
Зокрема, до первинних документів відносяться касові документи, які являються підтвердженням здійснених операцій готівкою та меморіальні, що використовуються для безготівкових розрахунків, а саме: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Первинними меморіальними документами, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, є меморіальні ордери, платіжні доручення за умови зазначення в них виду платежу (послуги з розрахунково-касового обслуговування).
Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Враховуючи вищезазначене виписка з особового рахунку клієнта, яка містить зміст* наданої банком операції — послуги з розрахунково-касового обслуговування та суми операції за умови зазначення в ній обов’язкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону, може слугувати в якості документа, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування.
* Так в оригіналі.— Ред.
Заступник голови ДПСУ А. Ігнатов
Від редакції
Про проблему складання податкової накладної під банківські виписки — див. «Бухгалтер» № 7’2012, с. 34.