Повернення нерезиденту неякісного товару або знищення його резидентом: ПДВ-наслідки

— Іноземцю, радість наша, заберіть гидоту вашу...

Повернення нерезиденту неякісного товару або знищення його резидентом: ПДВ-наслідки

Фірма ввезла товар, але він виявився неякісним. Із наявної ситуації ми бачимо два можливих виходи:

1) повернути нерезиденту неякісний товар і замість нього ввезти новий;

2) залишити неякісний товар і знищити його, а потім ввезти новий.

Нерезидент, який усвідомив свою вину, згоден на будь-який варіант.

Просимо розглянути податкові наслідки щодо ПДВ обох варіантів.

Варіант 1: повернення товару нерезиденту

Нагадаємо, що повернення раніше імпортованих товарів здійснюється в режимі реекспорту — митному режимі, відповідно до якого товари, раніше ввезені на митну територію України, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита і без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ст. 85 Митного кодексу від 13.03.2012 р. № 4495-VI).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які під час ввезення на митну територію України мали статус іноземних і були поміщені у митний режим імпорту та повертаються нерезиденту — стороні зовнішньоекономічного договору у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або через інші обставини, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

— вивозяться протягом 6 місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

— перебувають у тому самому стані, в якому їх було ввезено на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок яких було виявлено недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

— визнані помилково ввезеними на митну територію України.

 

Далі перейдемо до ПДВ-подробиць.

Як відомо, при імпорті товару покупець сплачує «ввізний» ПДВ і отримує право на податковий кредит (п. 190.1 і 198.2 ПКУ).

Відповідно до п. 206.5 і п/п. 195.1.1«б» ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі реекспорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Із цим згодні й податківці, про що свідчать їхні консультації в ЄБПЗ і лист ДПСУ від 21.12.2012 р. № 7541/0/61-12/15-3115 (далі — лист № 7541).

А тепер — найцікавіше: чи зберігається у підприємства податковий кредит, раніше задекларований ним під час ввезення товарів?

На жаль, відповідь на це запитання не є однозначною.

Приміром, у листі № 7541 контролери заявляють: у разі повернення (експорту) бракованих товарів не виникає права на податковий кредит у зв’язку з придбанням таких товарів, оскільки ці товари не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Схожі роз’яснення щодо цього зустрічалися й раніше в консультаціях, розміщених в ЄБПЗ, причому в одній із них податківці наполягали на коригуванні податкового кредиту з ПДВ, посилаючись на п. 192.1 ПКУ (підкатегорія 101.08), а в іншій — на нарахуванні податкових зобов’язань у податковому періоді, на який припадає вивезення товарів у митному режимі реекспорту (підкатегорія 101.08).* При цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з ціни придбання таких товарів.

Ми з такими роз’ясненнями контролюючих органів не згодні, й ось чому.

Справа в тому, що ст. 192 ПКУ до імпортного ПДВ, сплаченого покупцем на митниці, прямого відношення не має: вона прописана для постачальників — платників ПДВ.

До речі, за чинності Закону про ПДВ податківці не наполягали на зменшенні податкового кредиту в разі зниження контрактної вартості імпортованих товарів (див. п. 11 розділу V додатка до листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 у «Бухгалтері» № 1–2’2010 на с. 31–32). Нагадаємо, що тоді п. 4.5 Закону про ПДВ встановлював аналогічне п. 192.1 ПКУ правило коригування — повернення.

Очевидно, розібравшись із цим, у листі № 7541 фахівці ДПСУ взяли до опрацювання п. 198.3 ПКУ, який, як відомо, висуває дві вимоги до податкового кредиту: товари повинні використовуватися в оподатковуваних операціях, і таке використання має бути в межах господарської діяльності.

На нашу думку, в розглядуваній ситуації обидві ці вимоги дотримано. По-перше, вивезення бракованих товарів у режимі експорту (реекспорту) оподатковується за ставкою 0% (п/п. 195.1.1 ПКУ), тобто є оподатковуваною операцією. По-друге, повернення бракованих товарів з метою заміни їх на якісні товари тісно пов’язане з госпдіяльністю, оскільки сприяє уникненню отримання підприємством збитків, є частиною комплексу дій, спрямованих на виконання зовнішньоекономічного договору з нерезидентом, і в остаточному підсумку направлених на отримання доходів, що відповідає визначенню поняття «господарська діяльність» у п/п. 14.1.36 ПКУ.

Цікаве обґрунтування «безгосподарності» операції з повернення товарів постачальнику-нерезиденту надано у «Віснику податкової служби України» № 17–18/2012 на с. 52–53: якщо здійснюється повернення раніше імпортованих товарів, за які не проведено розрахунку, то наявною є операція з безоплатного постачання товарів, у зв’язку з чим платнику ПДВ необхідно нарахувати податкові зобов’язання.

Цілком можливо, що підприємству своє право на податковий кредит доведеться відстоювати в суді. У зв’язку з цим рекомендуємо ознайомитися з постановою Вадсуду від 04.03.2008 р. № К-35181/06 у справі № АС-13/213-06, у якій зазначено, що оскільки повернення імпортного товару є оподатковуваною операцією, то ПДВ коригуванню не підлягає.

Варіант 2: знищення неякісного товару

Якщо товари будуть знищені, то, безсумнівно, вони не братимуть участі в господарській діяльності підприємства. Тому в разі знищення товарів необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості їх придбання (п. 198.5«г» ПКУ).

Про це говорять і самі податківці в листі від 11.04.2012 р. № 5378/5/15-3416 (див. «Бухгалтер» № 23’2012, с. 16).

При цьому вони суворо попереджають: якщо платник податків не здійснює відповідного нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за результатом знищення товарно-матеріальних цінностей, то органом ДПСУ під час проведення документальної перевірки буде встановлено факт заниження податкових зобов’язань з ПДВ і донараховано податкові зобов’язання з ПДВ, а також застосовано відповідні фінансові санкції.

Тож до попередження податкової слід поставитись серйозно, оскільки воно ґрунтується на нормах законодавства.

Алла Погребняк

 

* Аналогічної думки дотримуються зараз і в Головному управлінні Мінісдохізу в Херсонській області (див. «Податковий, банківський, митний консультант» № 23/2013, с. 10).