Щодо здійснення резидентами розрахунків за експортними операціями

Гривня — по суті, той самий долар

або євро.

Щодо здійснення резидентами розрахунків за експортними операціями

Чи поширюється строк здійснення розрахунків за експортними операціями, встановлений у Законі «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на розрахунки резидентів, здійснені у гривні?

Наскільки ми розуміємо, ця проблема зумовлена тим, що згаданий Закон від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон № 185*) регулює порядок розрахунків тільки в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку саме таких розрахунків.

* Витяг із Закону № 185, зі змінами,— див. у «Бухгалтері» № 44’2012 на с. 30–31.

Справді, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Іншими словами, цей Закон не обмежує строку здійснення розрахунків за експортними операціями, які здійснюються у гривні.

Досвідченому бухгалтеру, який виховувався у специфічних українських умовах, складно в це повірити. Досвід, як кажуть, не проп’єш, і в цій ситуації він не підвів: обмеження на розрахунки у гривні дійсно існують.

Вони введені пунктом 17 Указу Президента від 21.01.98 р. № 41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі»**.

** Витяг із цього Указу — див. у «Бухгалтері» № 20’2003 на с. 30т.

У цьому Указі з досить хитрою назвою, яку складно безпосередньо пов’язати із гривневими зовнішньоекономічними розрахунками, встановлено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків в іноземній валюті Законом № 185***.

*** Досліджувати, чи мав право Президент регулювати це питання, ми не будемо. Хоча сама ситуація дуже делікатна. Наприклад, чи має право Президент із метою забезпечення надходження доходів до бюджету і попередження фінансової кризи поширити режим дії Закону № 185 на операції резидентів у гривні всередині країни? Якщо ні, то чому це можливо у випадку розрахунків у валюті України за експортно -імпортними операціями?

Аналогічну норму передбачено й у Положенні про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків — резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 р. № 118, зі змінами. Більше того, пунктом 4.10 цієї Постанови встановлено, що про всі випадки порушень резидентами Закону № 185 уповноважені банки повинні повідомити податкові органи за місцем реєстрації резидентів.

Слід також врахувати, що в ЄБПЗ міститься консультація щодо застосування пені, встановленої в Законі № 185, при здійсненні розрахунків у гривні. У цій консультації податковий орган роз’яснив, що норми Закону № 185 (у тому числі норми ст. 4 Закону № 185 щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) поширюються на розрахунки між резидентами та нерезидентами у грошовій одиниці України — гривні.

Йдемо далі.

Хоча ст. 1 Закону № 185 установлює 180-денний строк для повернення експортної виручки, проте вірити своїм очам не варто. Слід звернути увагу на той факт, що та сама ст. 1 надає Національному банку України право вводити на термін до шести місяців інші строки розрахунків, ніж визначені безпосередньо ч. 1 Закону № 185.

Пунктом 3 постанови Правління НБУ від 16.11.2012 р. № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (див. «Бухгалтер» № 45’2012, с. 9–10) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені у статтях 1 і 2 Закону № 185, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Згідно з п. 12 постанови це обмеження діє протягом 6 місяців з моменту набрання чинності зазначеною постановою.

Постанова набрала чинності 19.11.2012 р. Таким чином, норма щодо здійснення розрахунків у 90-денний строк діє до 19.05.2013 р. Із 20.05.2013 р. повинен застосовуватися строк розрахунків, установлений Законом, а саме — 180 днів. Якщо, звісно, НБУ повторно не введе (або не продовжить) менші строки.

Таким чином, розрахунки резидента в гривні за експортними операціями у проміжку з 19.11.2012 р. до 19.05.2013 р. повинні здійснюватися в 90-денний строк, а з 20.05.2013 р.— у строк не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) експортованої продукції.*

* Про нюанси застосування 90-денного строку розрахунків — див. п. 2 листа НБУ від 05.12.2012 р. № 29-209/12263 у «Бухгалтері» № 47’2012 на с. 9.

Іванна Погребняк, старший юрист ЮФ «ILF»,
 Костянтин Шелест