26.05.2013

Щодо порядку визначення доходів фізичною особою — підприємцем при продажу нерухомого майна

Лист від 13.03.2013 р. № 2411/10/17-4-15

Продає-то ПриПЄП,
але не як ПриПЄП,
а як людина

(що звучить більш гордо)

Лист Державної податкової служби у м. Києві
від 13.03.2013 р. № 2411/10/17-4-15

Щодо порядку визначення доходів
фізичною особою — підприємцем
при продажу нерухомого майна

Державна податкова служба у м. Києві на виконання завдання Державної податкової служби України від 06.03.2013 р. № 5544/7/17-1217 розглянула ваш лист від 08.02.2013 р.№ 92 щодо порядку визначення доходів фізичною особою — підприємцем при продажу нерухомого майна і повідомляє.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Тобто суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. При цьому такий суб’єкт права власності, як фізична особа підприємець не відокремлюється.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору суб’єктом господарювання — фізичною особою видів господарської діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 ро-ку № 2755-VI (далі — ПКУ).

Відповідно до п/п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою і фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Подібні доходи оподатковуються у загальновстановленому порядку, передбаченому розділом IV ПКУ.

Враховуючи вищевикладене доходи фізичної особи — підприємця від продажу нерухомого майна не включаються до доходу фізичної особи — підприємця платника єдиного податку та оподатковуються у загальновстановленому порядку, відповідно до розділу IV ПКУ.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п/п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова консультація — допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного викори-стання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

При цьому згідно із ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Заступник Голови О. Онищенко

Від редакції

Висновок — правильний: ПриПЄП під час продажу нерухомості сплачує звичайний ПДФО, а не ЄП. Для цього достатньо посилання на п. 292.1 ПКУ.

А ось перша частина обґрунтування (власником є фізособа, а фізособа-підприємець як суб’єкт права власності не виділяється), по-перше, не потрібна, а по-друге, некоректна (детальніше щодо проблеми власника в контексті оренди — див. «Бухгалтер» № 8’2012 на с. 48–50).