Теорія
Загальні правила. Згідно з п. 4 Порядку № 1307* усі графи ПН, які мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками. При цьому кількість знаків після коми допускається не більше двох. Але часто округлення не дають правильного результату. Тоді виникає запитання: за рахунок якого показника ПН можна «підігнати» суму — за рахунок ціни (гр. 7) чи кількості (гр. 6)?
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Графа 7. У п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307 зазначено, що графа 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Раніше в ЗІР зазначалося, що значення в гр. 7 з більшою ніж два кількістю знаків після коми може наводитися, тільки коли ціни (тарифи) затверджені відповідним рішенням Уряду**.
** З переліком товарів і послуг, ціни на які регулюються державою, ви можете ознайомитися в постанові КМУ від 25.12.1996 р. № 1548.
Водночас зауважимо: якщо у гр. 7 раптом виявилися більше двох знаків після коми, це не має призвести до втрати податкового кредиту (ПК). Адже тепер, навіть якщо ПН містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), але такі помилки не заважають (!) ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, які поставляються), період, сторони і суму ПЗ, така ПН надає право на ПК ( п. 201.10 ПКУ).
Графа 6. Конкретно Порядком № 1307 не визначена кількість знаків після коми, які можуть вказуватися у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» ПН. Але водночас правило округлення до двох знаків після коми тут не діє, адже воно стосується тільки вартісних показників ПН.
Тому у гр. 6 може вказуватися будь-яка кількість знаків після коми. І в листі ДФСУ від 12.01.2016 р. № 358/6/99-99-19-03-02-15 податківці зазначали, що необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вважається та кількість, якої вистачає для правильного розрахунку вартісних показників ПН.
Практика
Як правило, проблеми з округленнями в ПН виникають за таких обставин:
1. Коли отримана часткова передоплата за товар. У цьому випадку «підганяти» ПН потрібно за рахунок значення гр. 6. Адже у гр. 6 нам слід підрахувати, яка кількість товару/послуги виявилася оплаченою. У гр. 6 проставляємо стільки знаків після коми, скільки достатньо для того, щоб точно вийти на суму ПДВ, нараховану при отриманні оплати.
Приклад. Згідно з договором поставляється 1000 од. товару за ціною 17 грн. (без ПДВ). Покупець перерахував за товар 12000 грн. (у тому числі ПДВ, без ПДВ — 10000 грн.; ПДВ — 2000 грн.).
Визначаємо, яка кількість товару виявилася оплаченою: 10000 : 17 = 588,2353. Округлення до чотирьох знаків після коми достатньо для того, щоб вийти на потрібну суму:
588,2353 х 17 х 1,2 = 12000 (грн.).
2. Коли ціна в договорі за одиницю товару встановлена з ПДВ, а розрахунок суми ПДВ відбувається «зворотним» рахунком.
Приклад. Підприємство поставляє 19 од. товару на загальну суму 2014 грн. (в тому числі ПДВ). Вартість одиниці товару в цьому випадку становить 106 грн., у тому числі ПДВ (без ПДВ — 88,33 грн., ПДВ — 17,67 грн.).
ПН має бути складена на суму 2014,00 грн. (106 х 19).
Ми ж отримуємо суму 2013,92 грн. (19 х 88,33 х 1,2).
Коригувати гр. 6 з кількістю в цій ситуації нерозумно. Адже у нас поставляється саме 19 одиниць товару, і показати більше у ПН ми не можемо, інакше завищимо обсяг постачання. Кількість товару, нагадаємо, є обов’язковим реквізитом ПН ( п.п. «е» п. 201.1 ПКУ).
У цьому випадку ми не зможемо заповнити ПН за «усіма вимогами»: або у нас не співпаде на «копійки» загальна сума за ПН і сума ПДВ в ній, або доведеться ставити ціну з більшою кількістю знаків (що також є порушенням порядку заповнення ПН).
Щоб з такими ситуаціями не стикатися, в договорі потрібно вказувати ціну товару без ПДВ. А потім вже «накручувати» ПДВ. А якщо договір вже укладений — унести до нього зміни до того, як поставлятиметься/оплачуватиметься товар.
Як варіант, в договорі можна встановити ціну не за одиницю товару, а за 100 одиниць. У такому разі ціна з ПДВ за 100 штук товару становитиме за даними нашого прикладу 10600 грн. Відповідно ціна без ПДВ — 8833,33 грн., ПДВ — 1766,67 грн. У такому разі у гр. 6 поставимо значення «0,19», у гр. 7 — «8833,33». А загальна сума за ПН (уключаючи ПДВ) становитиме потрібні нам 2014,00 грн. (0,19 х 8833,33 х 1,2).
Що робити, якщо оплата вже відбулася і до договору не можна внести зміни? На нашу думку, слід усе ж таки «підігнати» загальну суму ПН до договірної вартості товарів/послуг і вартості, яка вказана в первинці. І зробити це можна за рахунок збільшення знаків після коми в ціні (гр. 7). Так, це буде порушенням порядку заповнення ПН. Але в цьому випадку можна буде говорити про те, що незначні недоліки не призводять до втрати права на ПК ( п. 201.10 ПКУ). У будь-якому разі це краще, ніж невідповідність суми за ПН і суми в первинних документах.