* Наприкінці минулого року Громадська рада при ДФСУ звернулася до податкової служби з метою переглянути її позицію із цього питання. При цьому, на жаль, з невідомої причини у вільному доступі цей документ не розмістили.
Нагадаємо двома словами суть проблеми**. На практиці трапляються договори, за якими продавець товарів (оптовий або роздрібний) отримує від їх постачальника бонуси,зокрема, у вигляді прощення заборгованості, перегляду ціни (такий перегляд нерідко оформляють кредит-нотами — про це див. далі), перерахування грошової суми. За що надаються такі блага?
** Детально це питання розглядалося в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 26. На жаль, з того часу в цій проблемі мало що змінилося.
Сторони, як правило, чітко фіксують показники, досягши яких у постачальника виникає обов’язок надати той чи інший бонус. Наприклад, це може бути досягнення оптовим/роздрібним продавцем прописаних у договорі обсягів продажів/закупівель конкретної групи товарів. При цьому спеціальні дії для досягнення цієї мети (наприклад, активне просування/стимулювання продажів конкретних товарів шляхом їх оптимального розміщення, проведення акцій) від продавця часто не потрібні. Головне, щоб результат був досягнутий.
Як на це дивиться податкова служба? Погано і непослідовно
У роз’ясненнях із цього приводу ДФСУ не вникає в зміст договорів і, як правило, рубає з плеча — бонуси надаються за маркетингові послуги, а тому вони повинні обкладатися ПДВ (див., зокрема, листи ГУ ДФС у м. Києві від 23.01.2017 р. № 1253/10/26-15-12-01-18 та ДФСУ від 28.10.2016 р. № 23381/6/99-99-15-02-02-15).
Але насправді підхід має бути іншим:
1) якщо згідно з угодою оптовий/роздрібний продавець узяв на себе конкретні зобов’язання з просування/стимулювання продажів тих чи інших товарів — це дійсно маркетингові послуги в розумінні п.п. 14.1.108 ПКУ, і тому вони повинні обкладатися ПДВ;
2) якщо він таких зобов’язань на себе не брав і спеціальних дій, спрямованих на просування/стимулювання збуту конкретних товарів, не виконував, постачання послуг з боку оптового/роздрібного продавця немає.
Адже навіть незважаючи на широке визначення такого постачання (послуг) у п.п. 14.1.185 ПКУ, воно все одно пов’язане з конкретною поведінкою платника. Та і згідно з ч. 1 ст. 901 ЦКУ послуга полягає в певних діях або діяльності.
Якщо ж такої поведінки немає, то немає і постачання послуги. Значить, немає і ПДВ!
Бонуси при цьому повинні кваліфікуватися як (залежно від змісту договору):
— перегляд ціни. Такий перегляд постачальники нерідко оформляють кредит-нотами. Причому цікаво, що в низці листів податківці прямо вказують, що в міжнародній практиці цим документом дійсно оформляють перегляд ціни (див. лист ДФСУ від 17.07.2015 р. № 14996/6/99-99-19-02-02-15).
Якщо знижку на вже поставлений товар надає нерезидент, є питання з податковим кредитом. Вважаємо, що зменшити його потрібно тільки в разі складання контролерами на підставі звернення платника листа коригування (див., зокрема, лист ДФСУ від 27.03.2015 р. № 6423/6/99-99-19-03-02-15). При цьому в листі ДФСУ від 15.10.2015 р. № 21843/6/99-99-19-03-02-15 контролери взагалі повідомили, що підстави для зміни ціни в митних деклараціях у такому разі відсутні
— безповоротна фінансова допомога. При цьому податківці свого часу також підтверджували подібну можливість (див., зокрема, лист ДПАУ від 18.08.2008 р. № 7925/6/16-1515-04).
Тепер подивимося, власне, на лист № 2104 (ср. ). Як ми вже говорили, в ньому податківці не змінили свого фіскального підходу і повідомили, що бонуси обкладаються ПДВ. Але вони торкнулися зворотного боку медалі — податкового кредиту, право на який повинне виникнути у другої сторони (постачальника товару). Фіскали підтвердили, що постачальник у такому разі може відобразити податковий кредит (за наявності зареєстрованої податкової накладної). Але попереджаємо — якщо піти на поводу в цього листа, можна ненавмисно припуститися серйозних порушень. Це викликано наступним:
— якщо за фактом постачання маркетингових послуг не було (операція вписується в межі ситуації 2, з якою ви могли ознайомитися вище), податковий кредит постачальникові товару відображати не можна. Інакше при першій же перевірці податківці повідомлять, що операція була нереальною, і знімуть відображений за нею податковий кредит. У листі № 2104 контролери про це не вказали, але будьте впевнені — порядок їх дій буде саме таким
— якщо маркетингові послуги дійсно надавалися, то ДФСУ права — податковий кредит за ними відобразити можна (і про це податківці, до речі, говорили ще в листі від 02.03.2016 р. № 4744/6/99-99-19-03-02-15). Але податкової накладної для цього замало. Таку операцію потрібно підтвердити належними первинними документами — зокрема, актом. При цьому така документація повинна містити, за можливості, детальний перелік дій, здійснених оптовим/роздрібним продавцем. На практиці ж цю вимогу, на жаль, часто порушують (наприклад, просто записують «надано маркетингові послуги»), що при першій же податковій перевірці може призвести до донарахувань.