20.11.2019

Анулювання ПДВ реєстрації: запитання «з полів»

У статті розглянемо доволі цікаві запитання, які виникли на практиці в платників ПДВ при анулюванні ПДВ-реєстрації.

Запитання. Нам у примусовому порядку анулювали ПДВ-реєстрацію. Залишок коштів на ПДВ-рахунку списали до бюджету, у результаті чого виникла переплата з ПДВ. Ми зареєструвалися платниками ПДВ повторно. Переплату з ПДВ на підставі листа про повернення (п. 43.41 ПКУ) нам повернули на ПДВ-рахунок. Але ліміт на цю суму не відновили. Вийшли мертві кошти — ні ПН зареєструвати, ні повернення на розрахунковий рахунок не зробити. Як діяти в такій ситуації?

Дійсно, переплата, повернена з бюджету на ПДВ-рахунок, не змінює значення ∑ПопРах і, відповідно, не збільшує ліміт для реєстрації ПН.

По суті, потрібно визнати, що в описаній ситуації ліміт згорає безповоротно .

Але! Питання тут в іншому. А на якій підставі вам фіскали зарахували переплату на ПДВ-рахунок? Адже, по-перше, з п. 43.41 ПКУ випливає, що на ПДВ-рахунок повертаються тільки надміру сплачені суми зобов’язань з ПДВ, зараховані до бюджету з ПДВ-рахунку в порядку, визначеному п. 2001.5 ПКУ. Тобто це суми, списані з ПДВ-рахунку в рахунок сплати податкових зобов’язань за декларацією. У нашому ж випадку гроші були списані до бюджету не у зв’язку зі сплатою податкових зобов’язань за декларацією (тобто не в порядку, визначеному п. 2001.5 ПКУ), а у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації. Тому повертатися вони згідно з п. 43.41 ПКУ повинні були на поточний рахунок платника.

Варто врахувати, що, на відміну від переплат з інших податків і зборів, повернення переплат з ПДВ жодних можливих варіантів напрямів повернення не передбачає. До речі, це підтверджує й Порядок повернення переплат з бюджету (як старий — Порядок № 1146*, так і новий — Порядок № 60**). Таке повернення повинне здійснюватися строго в межах п. 43.41 ПКУ. Тобто у вашому випадку — виключно на поточний рахунок.

* Порядок повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. № 1146.

** Порядок повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджений наказом Мінфіну від 11.02.2019 р. № 60.

По-друге, у п. 43.41 ПКУ зазначено, що навіть якщо переплата з ПДВ потрапила до бюджету з ПДВ-рахунку в порядку, визначеному п. 2001.5 ПКУ, у разі відсутності ПДВ-рахунку на момент звернення платника із заявою про повернення переплати — переплата повертається на поточний рахунок платника в банку. Раз реєстрацію платника ПДВ вам анулювали, то й старий ПДВ-рахунок вам також анулювали (його закрили). На момент повернення переплати електронного ПДВ-рахунку, з якого потрапила переплата до бюджету, вже не існує. Якщо припустити, що повернення переплати здійснювалося б на старий ПДВ-рахунок, то тоді при потраплянні коштів до бюджету з такого рахунку ліміт не зменшувався і, відповідно, при поверненні коштів на ПДВ-рахунок не було б підстав знову додавати ліміт платникові. А так — ПДВ-рахунок новий. Ліміт за старим рахунком не відновили, й у зв’язку із зарахуванням коштів на новий рахунок ліміт також не додався, що є порушенням прав платника.

Звідси висновок: фіскали зобов’язані були вам зарахувати «бюджетну» переплату з ПДВ на поточний рахунок.

Тому у вашому випадку можна оскаржити рішення фіскалів про зарахування переплати на новий ПДВ-рахунок замість поточного рахунку (навіть якщо ви в заяві зазначили спосіб повернення — «на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ»).

І, до речі, суди в цьому питанні теж на боці платників, яким ДПС незаконно нав’язала спосіб повернення переплати «на рахунок у СЕА ПДВ».

Див., наприклад, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2017 р. у справі № 826/7354/17, постанову Київського апеляційного адмінсуду від 23.01.2018 р. і постанову ВС від 21.03.2019 р. у цій же справі).

Запитання. Прийняли рішення в добровільному порядку анулювати статус платника ПДВ. Відправили заяву за ф. № 3-ПДВ, але надійшло повідомлення про те, що за результатами розгляду повідомлення контролюючим органом прийнято рішення запропонувати подати нову заяву на анулювання ПДВ-реєстрації згідно з вимогами п. 5.4 Положення про реєстрацію платників ПДВ. Що ми повинні були заплатити та яку дату сплати зобов’язань зазначити?

Як випливає із запитання, ви хотіли анулювати ПДВ-реєстрацію на підставі п.п. «а» п. 184.1 ПКУ (ср. ). При цьому однією з обов’язкових умов анулювання ПДВ-реєстрації на цій підставі є повний розрахунок з бюджетом з ПДВ, у тому числі й за останній звітний період. При цьому згідно з п. 5.4 Положення про реєстрацію платника ПДВ, якщо від платника отримано заяву про анулювання ПДВ-реєстрації на підставі пп. «а» або «б» п. 184.1 ПКУ, але не проведені розрахунки з бюджетом за зобов’язаннями останнього звітного періоду, то контролюючий орган протягом 10 к. дн. після надходження заяви звертається до платника з письмовою пропозицією подати нову заяву за ф. № 3-ПДВ.

Зверніть увагу: ви отримали не відмову в анулюванні ПДВ-реєстрації, а пропозицію подати ще одну заяву після проведення розрахунків з бюджетом.

Слід визнати, що фізично розрахуватися з бюджетом за останній звітний період на дату подання заяви про анулювання ПДВ-реєстрації неможливо. Адже для того, щоб провести сплату ПДВ за останній звітний період, платникові:

(1) спочатку потрібно подати декларацію за останній звітний період. Причому для її подання діють стандартні строки. Наприклад, заява на анулювання ПДВ реєстрації подана 11.11.2019 р. У цьому випадку в місячного платника ПДВ останнім звітним періодом буде період з 01.11.2019 р. по 11.11.2019 р. При цьому подавати останню декларацію потрібно в «стандартні» строки — як для «звичайної» місячної декларації (тобто не пізніше за 20 грудня 2019 року). Фізично подати її, наприклад, у листопаді, коли ще не закінчився звітний період за листопад, навряд чи буде можливим (навіть незважаючи на те, що в декларації буде поставлена відмітка про подання декларації за останній звітний період);

(2) для сплати зобов’язань за останній звітний період діють стандартні строки — 10 календарних днів після подання декларації (тобто в нашому випадку сплатити (забезпечити на електронному ПДВ-рахунку) кошти потрібно не пізніше за 28 грудня 2019 року). До того ж фіскали на підставі прийнятої декларації повинні будуть подати Держказначейству реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку і списання коштів з електронного рахунку відбуватиметься теж у «стандартні» строки.

Тому, після того як буде подана декларація за останній звітний період і проведені розрахунки за нею, платникові доведеться подати ще одну заяву за ф. № 3-ПДВ, заповнивши в ній графу «Дата проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду: «___» ____________ 20__ року».

Після цього фіскали зможуть анулювати ПДВ-реєстрацію.