12.03.2021
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік мікропідприємства, малі підприємства, неприбуткові організації, а також представництва іноземних суб’єктів господарювання подають Скорочену за показниками фінзвітність — у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік). Складання Скороченої фінзвітності регулює НП(С)БО 25. І воно визначає два її види:
— Фінзвітність малого підприємства (ф. № 1-м, ф. № 2-м);
— Фінзвітність мікропідприємства (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).
Причому в НП(С)БО 25 чітко визначено, які підприємства подають які форми фінзвітності. Якщо ви є мікропідприємством, то згідно з НП(С)БО 25 повинні подавати ф. № 1-мс і ф. № 2-мс.
НП(С)БО 25 не надає підприємству право вибору форм фінзвітності. А отже, обирати між формами «м» і «мс» не можна.
Є тільки можливість узагалі відмовитися від застосування НП(С)БО 25 і подавати «повну» фінзвітність згідно з НП(С)БО 1.
Тому якщо підприємство замість ф. № 1-мс і ф. № 2-мс подало фінзвітність за ф. № 1-м і ф. № 2-м, то воно загалом порушило вимоги НП(С)БО 25. Але вважаємо, що якісь серйозні наслідки за це «порушення» підприємству не загрожують
Не за формою — до статистики. Теоретично органи статистики за неподання фінзвітності «не за тією формою» можуть застосувати адмінштраф за ст. 1863 КпАП — за неподання органам держстатистики даних не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. Але чи будуть органи статистики перевіряти, чи за «своїми» формами подало підприємство фінзвітність? Швидше за все — ні.
Не за формою — податківцям. Тут головне побоювання: чи можуть визнати декларацію з податку на прибуток не поданою тільки на тій підставі, що додаток-фінзвітність подавався не за тією формою? Вважаємо, що така можливість малоймовірна.
Підтвердженням про прийняття контролюючим органом декларації в електронному вигляді є квитанція № 2. Якщо вона надійшла — далі спрацьовує норма п.п. 49.9.2 ПКУ, з якої випливає, що якщо протягом 5 робочих днів не надійшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, то потім не визнати її фіскали не можуть.
Зауважимо, що в консультаціях податківців не було навіть натяку на те, що в результаті подання фінзвітності не за тією формою декларація з податку на прибуток може бути не прийнятою (бути визнана неподаною). А в ІПК ДФСУ від 20.11.2020 р. № 4775/ІПК/99-00-05-05-01-06 на запитання підприємства з приводу того, чи може бути неприйнятою декларація з податку на прибуток, якщо підприємство замість ф. № 1-мс і ф. № 2-мс подало ф. № 1-м і ф. № 2-м, податківці відповідали:
«прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу <…> зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають <…>. З урахуванням зазначеного, якщо податкова декларація містить обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про наявність додатків — форм фінансової звітності, та фінансова звітність за відповідний звітний період подана платником податків до контролюючого органу, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платнику податків не надається».
З роз’яснення випливає, що податківці не перевіряють, за якими формами здана фінзвітність при прийнятті декларації. Головне — щоб фінзвітність була подана. І відмова в прийнятті декларації, якщо фінзвітність подана не за своєю формою, підприємству не направляється.
Що важливо: навіть потім, якщо податківці раптом виявлять, що фінзвітність подана «не за тією» формою — нічим серйозним це вже підприємству загрожувати не може. Вважати, що декларація не подана, вони не можуть. На показники декларації фінзвітність «не за тією» формою не впливає (відповідно будь-які донарахування за це не загрожують). Ну й адмінштраф теж податківці застосувати не можуть. Адмінштраф за ст. 1631 КпАП (порушення порядку ведення податкового обліку) сюди не клеїться. А адмінштраф за бухоблікові порушення, передбачений у ст. 1642 КпАП, по-перше, застосовний тільки за неподання фінзвітності, а по-друге, застосовувати його можуть тільки органи Держфінконтролю.
Чи потрібно виправляти, як виправляти? У роз’ясненнях податківців ніде не говорилося про обов’язкове переподання фінзвітності, якщо вона подавалася не за своєю формою. Та й, за великим рахунком, те, що підприємство подало ф. № 1-м, ф. № 2-м замість ф. № 1-мс, ф. № 2-мс:
(1) ніяк не впливає на дані декларації з податку на прибуток;
(2) подавши такі форми, підприємство надало розширену інформацію.
При цьому податківці у своїх роз’ясненнях говорять про право платника податків подати уточнену фінзвітність, зокрема, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Тому якщо підприємство бажає «подати» повторно фінзвітність за правильними формами — воно може це зробити.
Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Якщо ви подали фінзвітність не за тією формою, то в полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» декларації проставили відмітки «+» не в тих клітинках. Щоб виправити цю помилку, потрібно подати уточнюючу декларацію або заповнити таблицю 3 додатка ВП (з правильними відмітками). Але перед цим потрібно направити уточнюючу фінзвітність. Податківці в категорії 102.20.02 ЗІР зазначають, якщо разом із декларацією подавали фінзвітність за форматом з першою буквою «S» або «J», то при її наданні з виправленими показниками через ЕК обирають необхідний формат з першою буквою «S» або «J», а «стан документа» — «Звітний».