Нагадаємо, що згідно з нормами ч. 1 ст. 69 «Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон № 889) дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі — дисциплінарна комісія) утворюється задля здійснення дисциплінарних проваджень з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинених державними службовцями дисциплінарних проступків.
У випадку, зазначеному у запитанні, до складу дисциплінарної комісії із 6 осіб необхідно включити 3 представників керівника державної служби, визначених ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу, та 3 представників саме виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а не визначену пропорційну кількість державних службовців із загальної чисельності державних службовців у державному органі, які перебувають у профспілковій організації, та частину державних службовців, які не входять до складу профспілкової організації — представників державних службовців, обраних на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
Тобто, якщо у державному органі є профспілкова організація, незалежно від її кількості (хоч 30, хоч 70, хоч 100 осіб), то до складу дисциплінарної комісії «від колективу» включаються представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців. При цьому не виникає потреби у скликанні загальних зборів (конференції) державних службовців у державному органі.
Якщо в державному органі немає профспілкової організації, то тоді представників до складу дисциплінарної комісії «від колективу» необхідно обрати на загальних зборах (конференції) державних службовців.
Зверніть увагу, що нормами Закону № 889 визначено, що метою створення дисциплінарної комісії в державному органі є здійснення дисциплінарних проваджень задля визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинених державними службовцями дисциплінарних проступків, а не представлення у комісії інтересів всіх верств колективу (членів чи не членів профспілки, чоловіків чи жінок, розлучених чи одружених тощо). Вважаємо, що пріоритетом повинні бути фаховість, професіоналізм та неупередженість членів комісії.
Нормами абз. 1 та 5 ч. 3 ст. 69 Закону № 889 визначено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів, строк повноважень яких становить три роки.
Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби (ч. 4 ст. 69 Закону № 889).
До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості:
— представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу;
— представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації — представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
При цьому до складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом (ч. 4 ст. 69 Закону № 889).
Також до складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом за поданням Національного агентства України з питань державної служби (ч. 3 та ч. 4 ст. 69 Закону № 889).
Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб (ч. 3 ст. 69 Закону № 889).
Всі члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах (ч. 5 ст. 69 Закону № 889).
Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження (ч. 3 ст. 69 Закону № 889). Тобто члени дисциплінарної комісії не мають права обговорювати дисциплінарне провадження відносно дисциплінарного проступку, вчиненого державним службовцем державного органу, у трудовому колективі з колегами, що не мають до цього відношення. Вони мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються дисциплінарного провадження.
У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.
У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 6 ст. 69 Закону № 889).
Відповідно до норм ч. 10 ст. 69 Закону № 889, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.
Отже, остаточне рішення щодо притягнення державного службовця до відповідальності за скоєння дисциплінарного проступку буде приймати суб’єкт призначення, а дисциплінарна комісія має розглянути дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому Законом № 889 порядку, повно, об’єктивно та неупереджено.
Підсумовуючи наведене, слід відзначити, що нормами ст. 69 Закону № 889 чітко передбачено, хто має входити до складу дисциплінарної комісії у державному органі та задля чого саме вона створюється. Отже, не потрібно вигадувати свої правила. Неправомочність створення та складу дисциплінарної комісії може стати у подальшому підставою для винесення судом рішення щодо нелегітимності результатів розгляду дисциплінарної справи та незаконного притягнення державного службовця до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.