Працівниця вважається працюючою в період її перебування в щорічній відпустці, відпустці без збереження зарплати

Для вирішення ще одного ребусу про надання соцвідпустки на дітей ми і звернулися до Мінсоцполітики, яке на нього надало відповідь в листі, що коментується. У чому суть поставленого запитання? Зараз ми все пояснимо.

Почнемо зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96), в якій і йдеться про надання соцвідпустки на дітей: жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Отже, працівник, щоб скористатися соцвідпусткою на дітей за однією з перелічених підстав, має бути саме працюючим. При цьому соцвідпустка на дітей не належить до виду щорічних відпусток (ст. 4 Закону № 504/96). Отже, її надання прив’язане не до робочого, а до календарного року.

Поєднуємо ці факти воєдино: для отримання права на соцвідпустку на дітей за відповідний календарний рік працівниця, окрім наявності статусу, що надає право на таку відпустку, повинна відпрацювати хоча б один день у цьому році (листи Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16, від 20.10.2011 р. № 307/13/133-11).

Через такий підхід ми і звернулися до Мінсоцполітики з проханням роз’яснити такі ситуації:

«1. Працівниці надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 27.12.2017 р. по 21.01.2018 р. і відразу ж щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день тривалістю 7 календарних днів з 22.01.2018 р. по 28.01.2018 р. Ця працівниця як мати двох дітей у віці 8 і 11 років бажає скористатися соцвідпусткою на дітей за 2018 рік (за 2017 рік ця відпустка нею використана) тривалістю 10 календарних днів з 29.01.2018 р., тобто відразу ж після щорічної відпустки. Чи можна їй надати соцвідпустку на дітей за 2018 рік, якщо на передбачувану дату початку цієї відпустки вона фактично ще жодного дня не відпрацювала у 2018 році унаслідок перебування в щорічній відпустці?

2. За бажанням жінки їй надана відпустка без збереження зарплати у зв’язку із сімейними обставинами тривалістю 15 календарних днів з 28.12.2017 р. по 11.01.2018 р. З 12.01.2018 р. (відразу після неоплачуваної відпустки) вона як матір двох дітей 5 і 12 років бажає використати соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів за 2018 рік (за 2017 рік нею використана ця відпустка). Чи можна надати працівниці соцвідпустку на дітей за 2018 рік, якщо з початку 2018 року і до передбачуваної дати надання цієї відпустки вона фактично не працювала у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження зарплати?».

Позиція «трудового» Міністерства щодо наведених ситуацій — у листі, що коментується. Так, на думку Мінсоцполітики: якщо працівниця з початку року перебувала в щорічній відпустці або відпустці без збереження зарплати і відразу бажає скористатися соцвідпусткою на дітей, не вбачається підстав для відмови в наданні такої відпустки.

Тобто Мінсоцполітики вважає, що для цілей надання соцвідпустки на дітей працівниця вважається працюючою в період її перебування в щорічній відпустці, відпустці без збереження зарплати.

Отже, якщо працівниця перебувала в щорічній відпустці з 27.12.2017 р. по 28.01.2018 р., то їй з 29.01.2018 р. можна надати соцвідпустку на дітей за 2018 рік попри те, що працівниця з початку року і до дати надання соцвідпустки на дітей перебувала в щорічній відпустці. Аналогічно: якщо працівниця з початку 2018 року (у нашій ситуації — з 28.12.2017 р. по 11.01.2018 р.) перебувала у відпустці без збереження зарплати, то їй допустимо відразу ж після цієї неоплачуваної відпустки (у нашій ситуації — з 12.01.2018 р.) надати соцвідпустку на дітей за 2018 рік.

Крім того, у листі, що коментується, Мінсоцполітики доповнює: якщо жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і не виконувала свої трудові обов’язки жодного дня, то вона не має права на соцвідпустку на дітей за відповідні роки.

Пояснимо таку позицію Міністерства на прикладі найбільш поширеного випадку — у працівниці є двоє дітей віком до 15 років:

— якщо жінка увесь 2018 рік перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років і не працювала, то їй не належна соцвідпустка на дітей за підставою «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» за 2018 рік. Проте якщо працівниця перервала відпустку для догляду за дитиною до 3 років і вийшла на роботу хоча б на один день, то в неї виникає право на соцвідпустку на дітей за цією підставою за 2018 рік;

— якщо жінка у 2018 році, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, працювала на умовах неповного робочого часу, то вона має право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» за 2018 рік;

— якщо жінка у 2018 році частину цього року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а після її закінчення вийшла на роботу (хоча б на один день), то вона має право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» за 2018 рік.