Завчасний вихід на роботу з додаткової оплачуваної навчальної відпустки

Одразу зазначимо, що з цього питання є зафіксована в листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284 позиція Міністерства соціальної політики України.

У цьому листі Міністерство зазначає, що оскільки планування навчального процесу належить виключно до компетенції навчального закладу освіти, то й навчальну відпустку має бути надано й оплачено в терміни, обумовлені навчальними закладами в межах, визначених ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон).

Якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.

Тепер давайте згадаємо, що навчальна відпустка надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Тривалість такої навчальної відпустки залежить від типу закладу вищої освіти, форми навчання і курсу (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону № 504).

Підставою для надання навчальної відпустки є заява працівника про надання йому такої відпустки за основним місцем роботи. До заяви обов’язково додається довідка-виклик із закладу вищої освіти як підтвердження того, що працівник має право на навчальну відпустку. Крім того, саме в довідці-виклику заклад вищої освіти прописує період і тривалість такої відпустки. Працівник має право зазначити в заяві період навчальної відпустки виключно в рамках періоду такої відпустки, визначеної в довідці-виклику.

З 03.04.2018 р. набув чинності наказ МОН від 16.02.2018 р. № 160, яким затверджена нова форма № Н-5.01, тобто нова форма довідки-виклику з вишу. У цьому наказі зазначено, що нова форма № Н-5.01 застосовується починаючи з 2018/2019 навчального року. При цьому з 03.04.2018 р. визнаний таким, що втратив чинність, наказ МОН від 06.06.2017 р. № 794, яким була затверджена попередня «версія» форми № Н-5.01. Нова і стара редакції форми № Н-5.01 майже ідентичні. Єдина відмінність: за текстом нової форми № Н-5.01 згадується заклад вищої освіти, а за текстом старої форми № Н-5.01 — вищий навчальний заклад. Формулювання навчального закладу змінено для приведення у відповідність до нових підходів його визначення в Законі України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII і, відповідно, у Законі України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (ср. ).

Зазначимо, що у трудовому законодавстві навчальна відпустка визначена як пільга, що надається працівникам, які поєднують роботу з навчанням у закладі вищої освіти. На пільговий статус такої відпустки вказує саме найменування і норма ст. 215 КЗпП, в якій йдеться про надання навчальної відпустки саме як пільги. Крім того, ст. 215 КЗпП включена до глави XIV цього Кодексу, що має назву «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням». Про те, що навчальна відпустка є пільгою, говорить і Мінсоцполітики в листі, що коментується.

Пільговий статус такої відпустки дає підстави вважати: трудовим законодавством працівникам, які навчаються в закладах вищої освіти, надано право на навчальну відпустку, а не обов’язок скористатися нею. Тому працівник за бажанням може скористатися навчальною відпусткою в повному обсязі згідно з довідкою-викликом, взагалі не скористатися нею або використати її частково, але в межах періоду, зазначеного в довідці-виклику із закладу вищої освіти. Про це йдеться і в листі, що коментується.

Саме така позиція і породжує загальний підхід до такої ситуації. Трапляється, що працівник зазначає в заяві дату початку навчальної відпустки пізніше дати початку цієї відпустки, зазначеної в довідці-виклику. У такому разі йому за основним місцем роботи надають навчальну відпустку на період, зазначений у заяві. При цьому за дні роботи, що припали на період навчальної відпустки виключно згідно з довідкою-викликом, працівникові виплачують зарплату, оскільки він перебуває на роботі і виконує свої посадові обов’язки. А ось за дні, коли працівник згідно з його заявою перебуває в навчальній відпустці (але в межах періоду цієї відпустки, зазначеної в довідці-виклику), йому належать відпускні.

У запитанні читача йдеться про використання навчальної відпустки не в повному обсязі, зазначеному в довідці-виклику. Спочатку працівник оформив таку відпустку на усі дні, зазначені в довідці-виклику, але потім вирішив вийти до закінчення вже оформленої наказом роботодавця навчальної відпустки.

На підставі заяви і довідки-виклику роботодавець видав наказ про надання працівникові додаткової оплачуваної навчальної відпустки і виплатив працівникові відпускні.

Проте цей працівник із власної ініціативи перервав додаткову оплачувану навчальну відпустку і вийшов на роботу ще до закінчення цієї відпустки згідно з наказом про її надання.

Чи має право працівник з власної ініціативи перервати додаткову оплачувану навчальну відпустку і вийти на роботу до дати закінчення цієї відпустки? Якщо так, то чи повинен працівник повернути роботодавцеві відпускні за дні додаткової оплачуваної навчальної відпустки, які у зв’язку з його рішенням про завчасний вихід на роботу з цієї відпустки припадають на дні його роботи (у наведеному випадку — відпускні за 6 календарних днів)?

Чи може працівник вийти на роботу до закінчення навчальної відпустки, оформленої наказом роботодавця? На це запитання Мінсоцполітики в листі, що коментується, відповідає так: питання про надання навчальної відпустки за бажанням працівника меншою тривалістю повинне вирішуватися за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо роботодавець погодиться на такі умови надання зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде.

Тобто, на думку Мінсоцполітики, зменшення тривалості навчальної відпустки (у тому числі і завчасний вихід з такої відпустки) узгоджується між працівником і роботодавцем.

Але в такій позиції Мінсоцполітики є непогодженість. «Трудове» ж Міністерство в листі, що коментується, саме визнає, що така навчальна відпустка є пільгою в розумінні КЗпП. Отже, працівник має право самостійно вирішувати, використати цю пільгу або ні і в яких обсягах. З цього погляду трудове законодавство не забороняє працівникові вийти на роботу до закінчення навчальної відпустки.

Чи повинен працівник повернути відпускні за дні невикористаної навчальної відпустки? Із цього приводу Мінсоцполітики в листі, що коментується, відповідає: якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана навчальна відпустка, виходить на роботу до закінчення встановленого періоду цієї відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу здійснюється на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки. Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні відпустки не вбачається правових підстав.

Отже, якщо працівник завчасно виходить на роботу з навчальної відпустки, то з першого робочого дня йому виплачують зарплату.

При цьому у працівника «на руках» залишаються відпускні за дні навчальної відпустки, які не використані працівником і в результаті завчасного виходу на роботу з цієї відпустки припадають на його робочі дні.

Чому? Для відрахування уже виплачених відпускних за дні навчальної відпустки, що не використані, немає правових підстав.

Дивіться, єдина норма, в якій зазначено про відрахування відпускних, міститься у ст. 22 Закону № 504/96. Проте в ній йдеться про відпустки, надання яких прив’язано до робочого року, тобто про щорічні відпустки. Тоді як надання навчальної відпустки прив’язано до навчального року (ч. 6 ст. 216 КЗпП, ч. 6 ст. 15 Закону № 504/96).

Отже, норми ст. 22 Закону № 504 про відрахування відпускних поширюються виключно на щорічні відпустки і не стосуються навчальної відпустки (також див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р. № 1820/0/101-16/284). Виходить, що і підстав для стягнення з працівника відпускних за дні навчальної відпустки, що не використані, немає.