21.09.2015

Актуальне запитання. Про порушення строку подання заяви про застосування заборон

Посадова особа місцевого самоврядування перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років і знаходилася в іншій країні (у матері). У зв’язку із цим вона не подала своєчасно голові місцевої ради у відповідності до Закону України від 16.09.14 р. № 1682-VII «Про очищення влади» (далі — Закон № 1682) власноручно написану заяву, у якій має повідомлятись про застосування (незастосування) до неї відповідних «люстраційних» заборон, а також заяву про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону. Чи можна вважати поважною причиною для несвоєчасного подання перелічених документів перебування цієї особи у відпустці для догляду за дитиною або порушення термінів подання цих документів у описаному випадку є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону № 1682?

Подібні запитання ми одержали не від одного запитувача. Причини недотримання термінів на подання документів, необхідних для початку «люстраційної» перевірки, різні — «пологова» відпустка, лікарняний, перебування у відрядженні тощо.

Через Українську асоціацію районних та обласних рад ми ініціювали відповідний запит до Міністерства юстиції України. На початку вересня одержали відповідь Міністерства, датовану 16.08.15 р. за № 19462-0-3315/11.02.

Отже, запитували ми дві речі:

1. Чи можна вважати відпустки для догляду за дитиною, декретні чи лікарняні поважною причиною для пропуску строків подання заяв, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону № 1682?

2. Якщо ці підстави не можна вважати поважними і особу, що пропустила строки, треба звільнити з посади протягом трьох днів, як це передбачено ч. 3 ст. 4 Закону № 1682, то як бути із приписами трудового законодавства, яке забороняє звільняти працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці ( ч. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України)?

Ось що нам відповіли у Міністерстві:

«<…> Частиною другою статті 4 Закону (Закон № 1682. — Прим. ред.) встановлено, що заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Абзацом першим частини третьої статті 4 Закону неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону <...>

<...> Кодексом законів про працю (далі — Кодекс) встановлено загальні норми, що регулюють трудові відносини.

Підставою припинення трудового договору внаслідок застосування положень Закону (Закон № 1682. — Прим. ред.) є пункт 72 статті 36 Кодексу.

Звертаємо увагу, що Закон, який є спеціальним, не передбачає відтермінування звільнення або збереження будь-яких соціальних гарантій, зокрема, соціальної відпустки тощо.

Пунктом 3 прикінцевих положень Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону <...>».

Таким чином, Мін’юст вважає, що поважних підстав для порушення строків подання відповідних заяв та згод на застосування люстраційних процедур не існує, а особа, яка порушила ці строки, підлягає звільненню у триденний термін незалежно від того, чи перебуває вона на лікарняному, чи у соціальній відпустці…

З повним текстом листа Міністерства юстиції України можна ознайомитись на форумі Ресурсного центру Української асоціації районних та обласних рад у гілці «Запобігання корупції в органах місцевого самоврядування» у темі «Питання очищення влади» або на нашому форумі budget.factor.ua у гілці «Люстрація влади» за посиланням http://budget.factor.ua/viewtopic.php?f=84&t=5367 (тема «Одержали відповідь від Мін’юсту»).