1 Див. «Місцеве самоврядування», № 9 за вересень 2017 р., на с. 54.
Коротко про загальне
Перш ніж говорити про порядок розгляду порушень вимог законодавства щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані спеціально уповноваженими органами та про відповідальність, яка настає за це порушення, вважаємо, не буде зайвим ще раз нагадати загальні моменти щодо суттєвих змін у майновому стані.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»2 у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (на 2017 рік — 80 000 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.
Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
2 Далі за текстом — Закон № 1700.
При цьому слід додати, що згідно зі ст.1 Закону № 1700 спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Як ви знаєте, існує порядок повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у випадку його недотримання беруться до роботи спеціально уповноважені органи, та як наслідок — наступає відповідальність, передбачена законодавством України. Відповідальність за правопорушення, пов’язане із корупцією, означає притягнення особи за його вчинення до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності.
Увага! Порушення законодавства в частині повідомлення про суттєві зміни в майновому стані віднесене Законом № 1700 до правопорушення, яке пов’язане з корупцією. Власне це те діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом № 1700 вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього ж Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та(або) цивільно-правову відповідальність.
Необхідно тепер визначити, які конкретно правопорушення щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані можуть бути, та яка відповідальність в результаті настає.
В таблиці продемонструємо для наочності вищесказане, а вже потім детально будемо розбиратись з порядком розслідування та органами, які його здійснюють. Отже, існують такі порушення законодавства щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані:
| Суть порушення | Відповідальність за порушення |
| Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані | 1. Цивільно-правова відповідальність (відповідно до ст. 66 Закону № 1700). 2. Дисциплінарна відповідальність (відповідно до ст. 65 Закону № 1700). 3. Адміністративна відповідальність (відповідно до ч. 2 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення3 |
| Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення | Адміністративна відповідальність (відповідно до ч. 3 ст. 1726 КпАП) |
| Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про майно на суму від 1388000 до 344000 грн. | Адміністративна відповідальність (відповідно до ч. 4 ст. 1726 КпАП) |
| Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про майно на суму більше ніж 344500 грн. | Кримінальна відповідальність (відповідно до ст. 3661 Кримінального кодексу України4) |
3 Далі за текстом — КпАП.
4 Далі за текстом — КК.
Цивільно-правова відповідальність
Розпочнемо із цивільно-правової відповідальності, яка за рішенням суду може наставати як самостійний вид відповідальності за неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, так і додатковий вид відповідальності, який назначається до основної відповідальності — дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної.
Але варто мати на увазі, що сам факт притягнення до юридичної відповідальності та накладення на особу стягнення у вигляді штрафу, громадських робіт чи позбавлення волі не означає відшкодування завданої ним шкоди. Бо оплата штрафу, громадські роботи або відбування покарання в місцях позбавлення волі не сприяє поверненню бюджетних коштів. Крім того, слід не забувати про те, що особу можуть взагалі звільнити від відповідальності на підставі акта амністії, але шкоду вона в будь-якому випадку має відшкодувати.
Зазначимо, що відповідно до ст. 66 Закону № 1700 при вчиненні особою правопорушення, пов’язаного з корупцією (власне, тут мається на увазі неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані), яке завдало збитків чи шкоди державі, відшкодовується особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку. Давайте тепер розберемось, що таке шкода (збитки), яку потрібно відшкодовувати, та в якому порядку це здійснюється.
Так, ст. 22 Цивільного кодексу України5 визначає збитки як втрати, яких зазнала особа, та доходи, які вона реально могла б отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
5 Далі за текстом — ЦК.
Як показує судова практика, відшкодування шкоди здійснюється в загальному порядку, передбаченому Конституцією України: «кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень» та ст. 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК.
При цьому зауважимо, що спеціального порядку відшкодування шкоди, завданої особою, яка вчинила порушення, пов’язане з корупцією, чи корупційне правопорушення, немає, що, безумовно, потребує вдосконалення чинного законодавства.
Увага! З аналізу судової практики випливає, що відповідачами у справах про відшкодування шкоди виступають переважно посадові особи ОМС. Це голови сільських рад, бухгалтери та секретарі, а також спеціалісти-землевпорядники сільських рад, інші службові та посадові особи місцевих рад.
Дисциплінарна відповідальність
Наступним видом юридичної відповідальності, яка може наставати за порушення законодавства в частині повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, є дисциплінарна відповідальність. Вона застосовується за вчинення правопорушення, пов’язаного із корупцією, як основний вид відповідальності, на відміну від цивільно-правової.
Службове розслідування — це внутрішнє розслідування скоєного правопорушення, за результатами якого винна особа притягується до дисциплінарної відповідальності.
Тобто, навіть у випадку непритягнення суб’єкта декларування до інших видів відповідальності його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності.
У цьому аспекті важливо згадати про Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 9506. Саме цей порядок врегульовує питання дисциплінарної відповідальності посадових осіб ОМС.
6 Далі за текстом — Порядок № 950.
Зауважимо, що однією з підстав проведення службового розслідування є виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону № 1700. Таке розслідування здійснюють за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції7 — за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в яких працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності — особи, яка виконує його обов’язки.
7 Далі за текстом — НАЗК, Національне агентство.
У зв’язку з цим доречним буде нагадати вам, що припис НАЗК щодо виявлення причин та умов вчинення корупційного правопорушення є власне прикладом реалізації однієї із багатьох функцій Національного агентства.
У Порядку № 950 також передбачається, що рішення про проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, стосовно якої планується проведення службового розслідування.
Увага! Порядком № 950 визначено, що тривалість службового розслідування не може перевищувати 2 місяців. При цьому цей період не включає:
| 1 | час тимчасової втрати працездатності особи, стосовно якої проводиться службове розслідування |
| 2 | час її перебування у відпустці або службовому відрядженні |
| 3 | час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств чи організацій іноземних держав |
| 4 | час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування |
За результатами службового розслідування члени відповідної комісії складають акт, який подається на розгляд керівника органу. Варто підкреслити, що за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу у 10-денний строк з дати його надходження приймає рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення.
Закон № 1700 передбачає, що особа, яка вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї:
— покарання;
— не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади; займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку, а саме до неї можуть бути застосовані догана або звільнення.
Нагадаємо, що на сьогодні відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України існують лише 2 види стягнення за порушення трудової дисципліни:
— догана;
— звільнення.
Адміністративна відповідальність
Нагадаємо, що адміністративна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані настає відповідно до ст. 1726 КпАП. Нижче в таблиці ми розглянемо види цього правопорушення:
| Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані | |
| Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення | |
| Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про майно на суму від 1388000 до 344000 грн. |
Хочемо звернути вашу увагу на те, що спеціально уповноваженими органами, які займаються такою категорією правопорушень, пов’язаних із корупцією, є Національне агентство та Національна поліція. Коротко зазначимо, що НАЗК є органом, основним завданням якого є забезпечення формування та реалізація державної антикорупційної політики.
НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1700.
Крім цього, однією із функцій Національного агентства є контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До того ж, ст. 255 КпАП передбачає, що НАЗК має право складати адміністративні протоколи у випадку виявлення порушення ст. 1726 КпАП. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи НАЗК складають протокол про таке порушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства.
Якщо ж говорити про Національну поліцію, то згідно із ст. 23 Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція здійснює покладені на неї завдання, зокрема:
— вживає заходів з метою виявлення кримінальних чи адміністративних правопорушень;
— припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Разом із тим, відповідно до ст. 255 КпАП посадовій особі Національної поліції надано право складати адміністративний протокол за недотримання вимог, передбачених ст. 1726 КпАП. Із цього можемо зробити висновок, що повноваження Національної поліції щодо виявлення та, в подальшому, складення адміністративного протоколу за ст. 1726 КпАП перетинаються з повноваженнями Національного агентства. Але при цьому слід мати на увазі те, що до завдань та повноважень Національної поліції жодним законодавчим актом не віднесено питання проведення перевірки в частині дотримання вимог антикорупційного законодавства чи будь-яких контрольних функцій у цій сфері. Це є безпосереднім завданням НАЗК.
Тільки у разі, якщо наявний конкретний факт виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національна поліція вправі запитувати інформацію від посадових осіб органів державної влади, ОМС, фізичних та юридичних осіб, що необхідна для виконання покладених на неї завдань.
Бачимо, що хоча функції НАЗК та Національної поліції перетинаються, але підстави для відкриття адміністративного провадження для цих органів є різними.
НАЗК відкриває адміністративне провадження лише після проведення перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства, а Національна поліція відкриває адміністративне провадження лише за фактом вчинення правопорушення, в жодному разі спеціально не здійснюючи перевірку.
Перейдемо до розгляду основних моментів порядку складання адміністративних протоколів.
Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те особою Національної поліції та НАЗК.
Увага! У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного із вчинених правопорушень.
Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається на кожну особу окремо.
Вважаємо за необхідне в таблиці розкрити основні моменти щодо змісту адміністративного протоколу та порядку його складання.
Отже:
| 1 | У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: — дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка склала протокол; — відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; — місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; — нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; — прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; — наявність чи відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; — інші відомості, необхідні для вирішення справи |
| 2 | Протокол про адміністративне правопорушення підписується: — особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; — за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності |
| 3 | Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою |
| 4 | При складенні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені законодавством. Увага! Строк розгляду справи за порушення ст. 1726 КпАП становить 15 днів |
| 5 | Слід мати на увазі, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1726 КпАП, у 3-денний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією |
| 6 | Уповноважена особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає: — органу державної влади; — ОМС; — керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено |
Майте на увазі, у разі, якщо протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених ст. 265 КпАП, суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному органу для належного оформлення.
Наступне, про що потрібно зазначити, — це адміністративне стягнення, яке може бути накладене за порушення, передбачене ст. 1726 КпАП.
Адміністративне стягнення накладається протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Для визначення початку перебігу строку давності тут важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Зауважуємо, що будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень за це правопорушення немає, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
(п. 5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 22.05.17 р. № 223-943/о/4-17)
Отже, у випадку недотримання вимог законодавства щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані настає відповідальність, передбачена ст. 1726 КпАП.
| Покарання у вигляді накладення штрафу від 1700 до 3400 грн. | |
| Покарання у вигляді накладення штрафу від 1700 до 5100 грн. з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік | |
| Покарання у вигляді накладення адміністративного штрафу на суму від 17000 до 42500 грн. |
Кримінальна відповідальність
Як ви знаєте, кримінальна відповідальність є найсуворішим видом покарання. Кримінальне покарання — захід примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину, і полягає в передбаченому законом позбавленні або обмеженні прав і свобод засудженого.
Кримінальна відповідальність — це найсуворіший вид юридичної відповідальності, встановлений державою в межах санкцій статей Особливої частини КК, що застосовується тільки судом у кримінальному процесуальному порядку до суб’єкта злочину і полягає у позбавленні винної особи певних належних їй благ особистого чи матеріального характеру.
Зазначимо, що кримінальна відповідальність щодо повідомлення про суттєві зміни в майновому стані може наступити у випадку, коли суб’єкт декларування подав завідомо недостовірні відомості про більше ніж 344500 грн. (ст. 3661 КК). Тут, власне, йдеться про те, що суб’єкт декларування хоча і подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, але водночас надав завідомо недостовірні відомості про отримання доходу чи придбання майна.
Варто зауважити, що в кримінальному провадженні виникають нові поняття, відмінні від тих, які існують при застосуванні інших видів відповідальності.
Наприклад, особа набуває особливого статусу в кримінальному провадженні з моменту повідомлення їй про підозру і починає називається підозрюваним — особою, яка підозрюється у скоєнні злочину. З цього моменту особі надається право мати захисника та захищатись самому всіма передбаченими законом засобами.
Досудове розслідування — перша стадія кримінального провадження, коли відомості про вчинення кримінального правопорушення заносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні доказів з метою попередження, запобігання та розкриття злочину.
Основною метою здійснення досудового розслідування є проведення слідчих дій, тобто це, власне, такі дії, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Варто зазначити, що повністю цю стадію кримінального процесу регулює Кримінальний процесуальний кодекс України8. До того ж, він визначає підслідність органів, що здійснюють розслідування. Так, ст. 216 КПК визначає перелік органів, що здійснюють досудове розслідування, та відповідні статті Основної частини КК, які належать до їхньої підслідності. Слід відзначити, які ж органи здійснюють досудове розслідування злочину, передбаченого ст. 3661 КК. Так, відповідно до вже згадуваної нами ст. 216 КПК, злочин, передбачений ст. 3661 КК розслідують Національне антикорупційне бюро України9 та Національна поліція. Варто тепер розмежувати їх повноваження при розслідуванні цього злочину, аби ви розуміли, на підставі чого та за наявності яких умов вони діють.
8 Далі за текстом — КПК.
9 Далі за текстом — НАБУ.
Отже, досудове розслідування злочину, передбаченого ст. 3661 КК, здійснює НАБУ, якщо існує хоча б одна з таких умов, як:
| 1 | Вчинення злочину спеціальним суб’єктом, визначеним п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК | — депутатом обласної ради; — міської ради міст Києва та Севастополя; — посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до 1-ї та 2-ї категорій посад |
| 2 | Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наразі він становить 842000 грн. і більше) | Стаття 3661 КК передбачає подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей на суму більше ніж 344500, тобто це мінімальний поріг для цього злочину. Але у випадку, якщо особа подала завідомо недостовірні відомості на суму 842000 грн. більше, — злочин буде розслідувати НАБУ |
Таким чином, якщо жодної із двох перелічених у таблиці умов немає, то досудове розслідування цього злочину здійснює Національна поліція, конкретніше наведемо нижче в таблиці:
| 1 | Вчинення злочину суб’єктом декларування | — всі посадові особи ОМС, крім тих, які законом віднесені до компетенції НАБУ; — депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови |
| 2 | Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди не перевищує в 500 разів прожиткового мінімуму для працездатних осіб | Національна поліція розслідує цей злочин, коли особа подала завідомо недостовірні відомості на суму від 344500 грн. до 842000 грн. |
З органами, які здійснюють досудове розслідування злочину, передбаченого ст. 3661 КК, ми розібрались, слід лише зауважити, що основною метою досудового розслідування є проведення слідчих дій. Власне, це ті дії, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у скоєнні злочину.
(ч. 2 ст. 219 КПК)
За цей час (2 місяці) уповноважені органи зобов’язані провести досудове розслідування та закінчити його. За наслідками проведення досудового розслідування, воно закінчується одним із таких шляхів:
| 1 | закриття кримінального провадження |
| 2 | звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності |
| 3 | звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, що складений слідчим і затверджений прокурором, або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру |
І нарешті ми підібрались до найголовнішого — відповідальності за скоєний злочин. Слід зазначити, що особа вважається винною лише за вироком суду. Тобто, після того як прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, починається стадія судового розгляду, за результатами якої можливе одне з таких рішень:
— виправдувальний вирок;
— обвинувальний вирок.
У випадку якщо суд ухвалив обвинувальний вирок за скоєння злочину, передбаченого ст. 3661 КК, то санкція цієї статті передбачає таку міру покарання:
| 1 | Покарання у вигляді накладення штрафу на суму від 42500 до 51000 грн. |
| 2 | Покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 245 годин |
| 3 | Позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на трок до 3-х років |