17.05.2021

Інститут старости: про новий шлях та підводне каміння

Отже, на момент підготовки цього матеріалу законопроєкт № 4535 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост»1 так і не було підписано Президентом, хоча прийнято його було ще 15.04.2021. Тож, на жаль, ми, власне, як і всі інші, остаточної редакції тексту важливого для багатьох законодавчого акта не бачимо. Ми вирішили не чекати (бо часу на це немає), а все ж таки «пройтися» по основних моментах проєкту № 4535. Одразу попереджаємо: все, що буде означено в матеріалі, це лише позиція авторів, яку ми спробуємо максимально «підкріпити» правовими нормами.

1 Проєкт № 4535.

Чому старосту виключили із системи місцевого самоврядування?

Нічого дивного в цьому немає, оскільки відтепер посада старости не є виборною (тобто, коли особи на посади обираються на основі прямого виборного права громадян шляхом таємного голосування), і таким чином старости втратили частково певну особливість свого статусу. Відповідно, старости тепер є просто посадовими особами органів місцевого самоврядування, які «потрапляють» на свої посади за певною, особливою для цієї посади, процедурою: шляхом затвердження радою після подвійного обговорення кандидатури на цю посаду (спочатку на громадських обговореннях жителями старостинського округу, а потім вже безпосередньо в сесійній залі).

Тож із набуттям чинності законопроєктом № 4535 ст. 5 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2 вже не буде містити в складових системи місцевого самоврядування старост (абз. 6 ч. 1 ст. 5 цього Закону виключається).

2 Закон № 280.

На роботі старост і здійсненні ними своїх повноважень це ніяк не позначиться.

Як у подальшому буде вирішуватися питання членства старост у виконавчому комітеті?

Проєкт № 4535 ч. 4 ст. 51 Закону № 280 викладає в такій редакції:

Секретар сільської, селищної, міської ради входить до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою. Сільська, селищна, міська рада за пропозицією сільського, селищного, міського голови може прийняти рішення про входження старост до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою.

Тут треба віддати належне креативному підходу законотворця до формулювання положень законодавчих актів. Та норма, яка наведена вище, дає можливість трактувати її в декількох варіаціях (впевнені, що на практиці в кожній громаді буде обрано свій шлях).

Варіант 1. Має бути два рішення ради.

Перше: спочатку за пропозицією голови взагалі приймається таке собі загальне рішення «Про входження старост до складу виконавчого комітету». Проєкт рішення проходить через відповідні постійні комісії, на яких буде розглянуто питання доцільності входження старост до виконавчого комітету. Потім цей проєкт з відповідними висновками комісії буде розглядатися на сесії, обговорюватися серед депутатів, ну і вихід на фінішну пряму — прийняття відповідного рішення.

Важливий момент! Вже є експерти, які дотримуються думки, що до виконавчого комітету мають входити або не входити всі старости. Чесно кажучи, не бачимо, щоб такий висновок випливав із самої норми, якщо читати її буквально. Отже, на нашу думку, це рішення треба залишати на розсуд депутатів (вони вже розберуться, орієнтуючись на життєві та практичні ситуації в тому чи іншому старостинському окрузі). Ну або ж законодавцю все ж таки треба буде згодом уточнити цю норму.

Друге. Маючи означене вище позитивне рішення про входження старост до виконавчого комітету, голова, вже користуючись своїм загальним правом, пропонує внести зміни до складу виконавчого комітету шляхом включення в нього старост (тут має братися до уваги обов’язково попереднє рішення ради, яке в ідеальному варіанти деталізує, входять чи ні всі старости до виконавчого комітету). Цей етап буде актуальним для тих, в кого ще немає затверджених старост.

У разі негативного рішення ради щодо входження старост до виконавчого комітету має відбутися їх виключення, бо станом на сьогодні всі старости є членами виконавчого комітету. До слова, в даній ситуації правило «закон не має зворотної сили» не працює. Враховуйте, що відповідно до ст. 26 Закону № 280 рада має повне право вносити зміни до складу виконавчого комітету за попередньо внесеною на розгляд ради пропозицією голови про кількісний і персональний склад виконавчого комітету.

Це, на наш погляд, був би найраціональніший варіант.

Варіант 2. Не факт, але є думки, що в деяких радах означену вище норму будуть застосовувати за загальноприйнятою практикою. Голова формує свою пропозицію щодо складу виконавчого комітету (це дозволяє йому робити п. 5 ч. 4 ст. 52 Закону № 280), ну а далі вже депутати будуть обговорювати та приймати відповідне рішення. Як розумієте, в цій пропозиції старости можуть бути, а можуть і не бути.

Чи може староста за новими нормами бути депутатом?

Запитання, яке не дає спокою останнім часом посадовим особам! На старосту, за положеннями проєкту № 4535, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом № 280 для сільського, селищного, міського голови.

Ще раз звертаємо увагу! У нормі щодо сільського, селищного, міського голови йдеться про два види обмеження. Так, голова не може:

бути депутатом будь-якої ради (бо у нього вже є представницький мандат);

суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю (бо тут діють антикорупційні обмеження).

Тож у нових нормах щодо старости йдеться саме про неможливість суміщення діяльності старости з іншою роботою, тобто про другий вид обмежень для голови.

Якщо законотворці хочуть поставити крапку в цьому питані, то варто уточнювати все ж таки обмеження, щоб не давати можливості вільного трактування положень законодавчих актів. Тож в найближчому майбутньому або чергові зміни до законодавства, або судові справи (з різними підходами та різною практикою). І знову ж таки пам’ятаємо про правило — «закон зворотної сили не має». Тож ті старости, які мають представницький мандат (наприклад, є депутатами районної ради), з ним і залишаться до кінця своєї каденції.

Чи потрібно звільняти старост у зв’язку з приведенням «старостатів» у відповідність до нових норм?

Проєктом № 4535 не передбачено прямої вимоги «оновлення» старост при зміні чи створенні старостинських округів.

З урахуванням цього ситуація з переглядом чи утворенням старостинських округів відповідно до нових норм потребує додаткової уваги з боку керівництва ОМС.

Староста є найманим працівником із строковим трудовим договором! Будь-який трудовий договір передбачає істотні умови праці, тобто ті, які будуть визначними саме для цієї посади.

Законодавство дозволяє широко трактувати поняття зміни істотних умов праці. Як зазначено у ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України3, зміна істотних умови праці включає зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій тощо.

3 КЗпП.

Перелік істотних умов праці не є вичерпним. Зокрема, до зміни істотних умов праці можна віднести збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється.

Для зміни істотних умов праці необхідна наявність змін в роботі. Під цими змінами варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, зокрема, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації. Раціоналізація робочих місць також визнається зміною істотних умов праці, підкреслюється у листі Мінсоцполітики від 13.04.2017 № 159/0/22-17.

Основними істотними умовами праці старости є не тільки термін його перебування на посади і заробітна плата, а й умови організації праці.

Такими умовами є місце роботи, виконувані функції та їх обсяг, умови, в яких ці функції реалізуються, і територія обслуговування.

Оскільки основними функціями старости є взаємодія з мешканцями, то їх кількість також можна було б вважати за істотну умову, але як самостійну її, напевне, розглядати не слід, бо вона буде істотною при здійсненні конкретних повноважень!

Отже, з урахуванням зазначеного можна взяти до уваги три ймовірних варіанти розвитку подій:

1. Якщо староста працює в межах населеного пункту чи старостинського округу, де проживає менше 500 жителів:

створюємо округ з кількістю жителів 500+;

враховуємо суттєві умови праці:

— територія обслуговування;

— умови роботи, переміщення по збільшеній території;

— функціонал старости по відношенню до кожного мешканця.

2. Якщо староста працює в межах населеного пункту чи старостинського округу, де проживає понад 500 жителів, то для старости нічого не змінюється, навіть якщо рада створить старостинський округ у межах населеного цього населеного пункту.

3. Якщо на території громади створені старостинські округи, у яких працюють старости, що не пройшли процедуру обговорення, передбачену новими нормами, то для старости нічого не змінюється, допоки рада не вирішить ці старостинські округи «перекроїти». За чинними нормами, які є істотними умовами трудового договору старости, повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці — це виключне повноваження власника. Водночас такі зміни не повинні означати примусу до праці. Староста може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи. В останньому випадку він підлягає звільненню згідно з п. 6 ст. 36 КЗпП.