Актуальне запитання. На кого покладається обов’язок щодо видалення зелених насаджень в охоронних зонах ліній електропередачі, якщо земельні ділянки під такими лініями не перебувають у власності або у користуванні?

Розпочнемо з того, що з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму розроблено Правила охорони електричних мереж, затверджені постановою КМУ від 04.03.1997 № 209 (далі — Правила № 209), які використовуються у разі проєктування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

До відома: електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами № 209, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Згідно з п. 2 Правил № 209 для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки, серед іншого, встановлюються охоронні зони, прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.

Повертаючись до нашого запитання, одразу зазначимо, що розчищення просік здійснюють енергопідприємства, у віданні яких перебувають повітряні лінії електропередачі, а у разі взаємної домовленості — підприємства, організації, приватні особи, у власності чи користуванні яких знаходяться лісові масиви, парки, заповідники, сади та інші багаторічні насадження, згідно з порядком, визначеним енергопідприємством. У разі ж самочинної посадки підприємствами або приватними особами дерев та інших багаторічних насаджень в охоронній зоні електричних мереж роботи з приведення до належного стану просік виконуються за рахунок цих підприємств і осіб (п. 7 Правил № 209).

Тобто, якщо просіки прокладені, обов’язок з їх розчищення лежить на енергопідприємстві, за винятком випадків самочинної посадки дерев та інших насаджень в охоронній зоні електричних мереж.

Що ж ми маємо в усіх інших випадках?

В усіх інших випадках звертаємось до положень Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі — Закон № 2807) та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі — Правила № 105).

Так, Закон № 2807 до зелених насаджень відносить деревну, чагарникову, квіткову та трав’яну рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Зелені насадження в силу ст. 21 Закону № 2807 є елементами (частинами) об’єктів благоустрою. Їх охороні та утриманню присвячена ст. 28 вказаного Закону, згідно з приписами якої охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об’єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, — за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Перелік осіб, відповідальних за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, закріплено п. 5.5 Правил № 105.

До таких осіб віднесено:

— на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності — балансоутримувачів цих об’єктів, тобто спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства;

— на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях — установи, організації, підприємства;

— на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, — забудовників чи власників цих територій;

— на безхазяйних територіях, пустирях — місцеві органи самоврядування;

— на приватних садибах і прилеглих ділянках — їх власників або користувачів.

І декілька слів про балансоутримувачів об’єктів благоустрою.

Сільським, селищним та міським радам Законом № 2807 надано повноваження щодо визначення на конкурсних засадах балансоутримувачів, відповідальних за утримання об’єктів благоустрою, елементами яких, як зазначалося вище, є зелені насадження.

Це означає, що саме балансоутримувач, як особа, на яку покладено обов’язок щодо охорони та утримання зелених насаджень, має здійснити їх видалення у разі такої необхідності.

Але балансоутримувач визначається не завжди. У такому випадку звертаємось до положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 30 якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема повноваження щодо:

— організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення;

— здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Виконавчим органом, на який може бути покладено наведені повноваження, є Управління житлово-комунального господарства відповідної ради.

Тобто, у разі відсутності балансоутримувача охорону та утримання зелених насаджень має забезпечувати саме виконавчий орган ради, до відання якого належить повноваження щодо організації благоустрою населеного пункту.

Якщо ж вести мову про зелені насадження, які не є елементами об’єктів благоустрою та які знаходяться на земельних ділянках, що не перебувають у власності або у користуванні, вважаємо, що обов’язок з їх видалення в охоронних зонах ліній електропередачі все ж покладається на місцеві органи самоврядування, як це передбачено п. 5.5 Правил № 105 в частині безхазяйної території.

Тож задля уникнення неприємних ситуацій, пов’язаних з припиненням або обмеженням електропостачання споживачів, за необхідності видалення зелених насаджень в охоронних зонах ліній електропередачі слід визначити:

— чи не є таке видалення розчищенням просік;

— чи є такі насадження елементами об’єктів благоустрою;

— чи перебувають вони на балансі певного підприємства, організації;

— чи, можливо, є безхазяйними.