Актуальне запитання. Коли звернення не вважається інформаційним запитом?

Для початку необхідно нагадати, що є публічною інформацією, забезпечення права на доступ до якої передбачено на законодавчому рівні. Отже, публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (йдеться про Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»). Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд у своїй постанові, ухваленій 28.04.2020 у справі № 820/4260/17, дійшов висновку, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і перебувала у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» та є публічною.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.