Роз’яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо права працівника на відпустку без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану

Нормативно-правова база

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП).

Про відпустки: Закон України від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).

Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).

«Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі — Закон № 2352).

Види відпустки без збереження заробітної плати в період дії воєнного стану:

— відпустка, що надається за погодженням сторін трудового договору;

— відпустка, що надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку.

Відпустка, що надається за погодженням сторін трудового договору

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (частина друга статті 84 КЗпП та частина перша статті 26 Закону № 504).

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону № 504 (частина третя статті 12 Закону № 2136).

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (частина друга статті 12 Закону № 2136).

Звертаємо увагу, що відпустка без збереження заробітної плати за погодженням сторін трудового договору:

— надається працівнику за його заявою;

— надається за умови погодження її з роботодавцем;

— роботодавець не має права вимагати від працівника взяти таку відпустку;

— відпустка може тривати до закінчення періоду дії воєнного стану;

— час перебування у відпустці не враховується в страховий стаж (адже не сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Відпустка, що надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону № 504 (частина четверта статті 12 Закону № 2136).

Звертаємо увагу, що відпустка без збереження заробітної плати, яка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку:

— надається працівнику за його заявою;

— роботодавець не може відмовити у наданні такої відпустки;

— надається виключно працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою;

— тривалість визначається працівником, але не більше 90 календарних днів;

— час перебування у відпустці не враховується в страховий стаж (адже не сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування);

— час перебування у відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

(За матеріалами офіційного сайту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини)